«Критичний раціоналізм» Карла Поппера: Шлях до свободи і демократії
Анотація
В історії науки відомі випадки, коли з’являлися люди, покликання яких – зробити ряд відкриттів, які потім змінюють наукові погляди цілих поколінь. Ім’я філософа Карла Поппера стало всесвітньо відомим ще за його життя, адже досягнення цього вченого вражають оригінальністю та сміливістю ідей, високим рівнем наукових знань та масштабністю світосприйняття. Стаття присвячена аналізу життя та діяльності видатного філософа та соціолога ХХ століття Карла Раймунда Поппера, який був найбільш відомий своїми науковими роботами з методології та філософії науки, а також соціальної та політичної філософії. Показано, що його логічна концепція зростання наукового знання, яку він почав розвивати в 20-х роках ХХ століття, стала основою для створення принципу фальсифікації, який він запропонував як критерій розмежування науки і псевдонауки. Зазначається, що в наступних логіко-методологічних працях вченого спостерігається перехід у сфері наукового пошуку вченого від логіко-методологічних проблем гносеології чи теорії наукового пізнання до загальної теорії пізнання та еволюційної гносеології, а також перехід від уже отриманих результатів до соціально-політичних проблем. Висвітлено процес формування теорії критичного раціоналізму, яка полягала в тому, що будь-яка теорія, гіпотеза, наукове знання повинні бути максимально об’єктивними і не залежати від думки окремих людей чи спільнот. Проведено аналіз праць вченого в галузі соціальної філософії, в основу яких покладено розроблені ним концепції наукового знання та пізнання. Досліджено, що таке поняття як «історизм» бере важливу участь у формуванні тоталітарного суспільства, а утопічні ідеї марксизму, соціалізму та комунізму призводять лише до гальмування розвитку будь-якого суспільства. Висвітлено позицію Карла Раймунда Поппера з цього питання. Відображено різницю між відкритим і закритим суспільством, яка простежується в науковій спадщині вченого. А також визначено вплив наукової спадщини Карла Раймунда Поппера на сучасні реалії України та всього демократичного світу в умовах міжнародного збройного конфлікту.
Завантаження
Посилання
Agassi, J. (2014). Popper and His Popular Critics: Thomas Kuhn, Paul Feyerabend and Imre Lakatos. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-06587-8
Derksen, M. (2019). Putting popper to work. Theory and Psychology, 29(4), 449‒465. https://doi.org/10.1177/0959354319838343
Duerr, P. M. (2023). Popper: Critical rationalist, conventionalist, and virtue epistemologist. HOPOS, 13(1), 54‒90. https://doi.org/10.1086/724046
Duggan, M. F. (2021). Looking for black swans: Critical elimination and history. Symposion, 8(1), 45‒77. https://doi.org/10.5840/SYMPOSION2021812
Jewish press. (1938, March 11). Evreyskaya gazeta – Jewish press.
Haig, B. D. (2024). Should psychology adopt Bhaskar’s critical realist philosophy of science? Theory & Psychology, 34(5), 585‒590. https://doi.org/10.1177/09593543241265727
Hawkins, S. (2022). "Good translating is very hard work" Karl Popper, translation theorist in spite of himself. Target, 34(1), 3‒36. https://doi.org/10.1075/target.20042.haw
Kierstead, J. (2019). Karl Popper's' the open society and its enemies', and its enemies. Journal of New Zealand Studies, (28), 2-28. https://doi.org/10.26686/jnzs.v0iNS28.5418
Lisovyi, V. S. (1994). Karl Raimund Popper ta yoho tvir «Zlydennist istorytsyzmu» / Popper K. Zlydennist istorytsyzmu [Karl Raimund Popper and his work "The Poverty of Historicism" / Popper K. The Poverty of Historicism]. Kyiv: Abris.
Mansouri, A. (2024). The moral agent: A critical rationalist perspective. Philosophia, 52, 623–641. https://doi.org/10.1007/s11406-024-00747-z
Merritt, D. (2017). Cosmology and convention. Studies in History and Philosophy of Science Part B – Studies in History and Philosophy of Modern Physics, 57, 41‒52. https://doi.org/10.1016/j.shpsb.2016.12.002
Mohammadi Alamuti, M. (2022). Chapter 1. Karl Popper. From critical rationalism to the idea of an open society. In Towards a sociology of the open society: Critical rationalism and the open society (Vol. II, pp. 9‒32). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003027119
Popper, K. R. (1966). The poverty of historicism. London: Routledge & Kegan Paul.
Popper, K. R. (1979). Objective knowledge: An evolutionary approach (Vol. 49). Oxford: Clarendon press.
Popper, K. (2002). Unended Quest: An Intellectual Autobiography (2nd ed.). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203994252
Popper, K. (2013a). All Life is Problem Solving. Vol. 1. London; New York: Routledge.
Popper, K. (2013b). All Life is Problem Solving. Vol. 2. London; New York: Routledge.
Popper, K. (2014). Conjectures and refutations: The growth of scientific knowledge. New York; London: Basic Books. Retrieved from http://www.paulrosenfels.org/Popper.pdf
Popper, K. R. (2020). The open society and its enemies (Vol. 119). Princeton University Press.
Pylypchuk, O. O., & Strelko, O. H. (2020). Count A. P. Bobrinsky (1826–1894), the third minister-reformer of railway management in the russian empire. Analele Universitatii Din Craiova – Seria Istorie, 25(1), 7–20. Retrieved from http://www.istoriecraiova.ro/wp-content/uploads/2020/04/2020_1_ANALE.pdf
Pylypchuk, O. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, O. O. (2021). Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Space Science and Technology, 27(2), 85‒92. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085
Pylypchuk, O. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, O. O. (2022). S. A. Podolinskyi in the energetic interpretation of the evolution of nature and society. Space Science and Technology, 28(6), 74‒84. https://doi.org/10.15407/knit2022.06.074
Reynolds, I. (2023). The sociologist of knowledge in the positivism dispute. Distinktion, 24(1), 133‒155. https://doi.org/10.1080/1600910X.2021.1991420
Scruton, R. (1994). Sexual desire: A philosophical investigation. London: Phoenix.
Sepetyi, D. (2024). Rationalism critical and pancritical: What did Popper and Bartley disagree about? Hopos: The Journal of the International Society for the History of Philosophy of Science, 14(2), 572-602. https://doi.org/10.1086/730948
Strelko, О. H., Pylypchuk, O. Ya., & Pylypchuk, O. O. (2024). The Kyiv Society of Naturalists and its importance in the development of zoology. West Bohemian Historical Review, 14(1), 105‒121. Retrieved from https://wbhr.cz/images/issues/WBHR_2024_1.pdf
Uygun Tunç, D., Tunç, M. N., & Lakens, D. (2023). The epistemic and pragmatic function of dichotomous claims based on statistical hypothesis tests. Theory & Psychology, 33(3), 403-423. https://doi.org/10.1177/09593543231160112
von Mises, L. (1999). Human action. A treatise on economics. Auburn, Alabam: The Ludwig von Mises Institute. Retrieved from https://cdn.mises.org/Human%20Action_3.pdf
Walker, C. (2019). Karl Jaspers and Karl Popper: The shared legacy. History of Psychiatry, 30(2), 172‒188. https://doi.org/10.1177/0957154X19826473
Zweig, S. (1970). Yesterday’s World – Memories of a European. Frankfurt: Fisher.
Кількість переглядів: 1607 Кількість завантажень PDF: 570
Авторське право (c) 2024 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
