Аналіз історії створення та вдосконалення засобів індивідуального натільного захисту: від бронзових обладунків до сучасних бронежилетів
Анотація
У цій статті на реальних історичних прикладах автори спробували простежити еволюцію засобів індивідуального захисту. Це дало змогу виконати порівняльний історичний аналіз процесу розвитку наукових пошуків та промислових технологій, які дозволяли у певний історичний період виготовляти конкретні засоби індивідуального натільного захисту. Також у цій оглядовій статті автори проаналізували етапи сучасних технологій, які використовуються на сьогоднішній день при виготовленні різних видів бронежилетів. І враховуючи, що в переважній більшості автори публікацій присвячених історії створення бронежилетів пишуть, що бронежилет не має конкретного винахідника, в цій оглядовій статті автори також розповіли про конкретних, незаслужено забутих нині, творців найперших у світі офіційно запатентованих прототипів бронежилетів для поліції та VIP-персон, на початку XX століття, які стояли біля витоків галузі створення бронежилетів. З розвитком промислової революції та технологічним прогресом, з'явилися нові матеріали та технології виробництва, що дозволяють створювати більш ефективні бронежилети. З часом бронежилети стали все більш легкими та ефективними завдяки використанню нових матеріалів, таких як кевлар, арамідні волокна та кераміка. Таким чином, історія розвитку бронежилетів включає внесок безлічі вчених, інженерів та винахідників, які вносили свій внесок у вдосконалення захисної броні протягом багатьох років. У статті автори показують, що сучасні реалії висувають перед інженерами-конструкторами та виробниками бронежилетів нові вимоги до якості, ваги та функціональних характеристик. Автори статті аналізують основні напрямки, за якими на сьогодні ведуться науково-дослідні роботи з удосконалення бронежилетів. Автори статті показали, що у різних країнах світу існують різні стандарти та класифікації для бронежилетів. Кожен стандарт зазвичай має свою класифікацію, яка визначає рівень захисту бронежилету від конкретних видів загроз, таких як кулі, уламки або ножові удари. Тому важливим є завдання розробки єдиного стандарту для сучасних бронежилетів.
Завантаження
Посилання
Aldrete, A., Bartell, S. M., & Aldrete, G. S. (2013). Reconstructing Ancient Linen Body Armor: Unraveling the Linothorax Mystery. Baltimore: Johns Hopkins University Press. https://doi.org/10.1353/book.22170
Argüín, A. R. M. (2006). Una cuestión a debate: La lorica segmentata en las fronteras orientales del imperio romano. Gladius, 26, 105‒117. http://dx.doi.org/10.3989/gladius.2006.5 [in Spanish].
Army Ordnance Department. (1918). Result of Ordnance Department body armor test at Fort de la Peigney, Langres, France. Exhibit of body armor, heavy weight, showing effect of pistol, rifle and machine gun fire. Retrieved from https://catalog.archives.gov/id/530740?objectPage=2
Arora, S., & Ghosh, A. (2018). Evolution of soft body armor. Advanced textile engineering materials, 7, 499‒552. https://doi.org/10.1002/9781119488101.ch13
Dean, B. (1925). Early Gothic Armor. The Metropolitan Museum of Art Bulletin, 20(5), 132‒134. https://doi.org/10.2307/3254767
Bishop, M. (2002). Lorica Segmentata Volume I: A Handbook of Articulated Roman Plate Armour (Vol. 1). Braemar, Kirkgate, Chirnside, Duns, UK: The Armatura Press. Retrieved from https://hcommons.org/deposits/download/hc:17244/CONTENT/lorica_segmentata_volume_i_a_handbook_of.pdf/
Buckner, W. (2021). Disguises and the origins of clothing. Human nature, 32(4), 706‒728. https://doi.org/10.1007/s12110-021-09415-7
Budanovic, N. (2017). The steel bib: Russian body armor in World War One and World War Two. War History Online. Retrieved from https://www.warhistoryonline.com/war-articles/president-lyndon-johnsons-vietnam-legacy.html
Cameron, R. (2017). The Thorax and Abdomen: Behind Armour Blunt Trauma. In M. Franklyn, P. V. S. Lee (Eds.), Military Injury Biomechanics (pp. 329‒372). Boca Raton: CRC Press.
Charles, M. B. (2012). Herodotus, body armour and achaemenid infantry. Historia: Zeitschrift für alte Geschichte, 61(3), 257‒269.
Collins, P. (2005). Bulletproof priest. New Scientist, 186(2496), 54‒55. Retrieved from https://www.newscientist.com/article/mg18624962-200-the-bulletproof-priest/
Conroy, B., & Park, J. (2022). Codesigning a ballistic body armour with an industry partner and local police officers: focused on improving ergonomic fit and comfort. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 15(3), 308‒321. https://doi.org/10.1080/17543266.2022.2049898
Dragobetskii, V. V., Shapoval, A. A., & Zagoryanskii, V. G. (2015). Development of elements of personal protective equipment of new generation on the basis of layered metal compositions. Steel in Translation, 45, 33‒37. https://doi.org/10.3103/S0967091215010064
Findlay, J. (2020). William Cosgrove: Duty and Destiny. St. John’s Online. Retrieved from https://stjohnsonline.org/bio/william-cosgrove
Galeotti, M. (2023). Afghanistan 1979–88: Soviet air power against the mujahideen. Bloomsbury Publishing.
Głos Narodu (1901, December 7). Pancerz Szczepanika [Szczepanik's armor]. „Głos Narodu” ilustrowany : dodatek bezpłatny do „Głosu Narodu” (7 grudnia 1901 roku, [nr. 12]) ["Voice of the Nation" illustrated: a free supplement to "Voice of the Nation" (December 7, 1901, [No. 12]). Retrieved from https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/411720/edition/387500/content
Godara, S. S., Yadav, A., Goswami, B., & Rana, R. S. (2021). Review on history and characterization of polymer composite materials. Materials Today: Proceedings, 44, 2674‒2677. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.12.680
Howard, C. E. (2020). This Vest May Save Your Life! Veritas, 16(1), 22‒30. Retrieved from https://arsof-history.org/pdf/v16n1.pdf#page=27
Jethy, B., Paul, S., Das, S. K., Adesina, A., & Mustakim, S. M. (2022). Critical review on the evolution, properties, and utilization of plasticwastes for construction applications. Journal of Material Cycles and Waste Management, 24(2), 435‒451. https://doi.org/10.1007/s10163-022-01362-4
Kathiervelu, S. S. (2003). Aramid fibres. Synthetic Fibres, 32(1), 12‒15.
Kozik, M. (2011). Battle of Kircholm. Polish Winged Hussars 2011. Retrieved from https://www.artstation.com/artwork/5ZyvA
Kukić, F., Janković, R., Dawes, J. J., Orr, R., & Koropanovski, N. (2023). Effects of occupational load on the acceleration, change of direction speed, and anaerobic power of police officers. Journal of Strength and Conditioning Research, 37(6), 1237‒1243. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000004426
Kumar, S., Saxena, S., Sharma, H., Gangolu, J., & Prabhu, T. A. (2023). Development of design guidelines using probabilistic framework for the development of smart thickening fluid based ultra resistant adaptive kinematic soft human armor (SURAKSHA). Reliability Engineering & System Safety, 236, 109277. https://doi.org/10.1016/j.ress.2023.109277
Łotysz, S. (2009). Historia sporu o pewien wynalazek: Jan Szczepanik, Kazimierz Żegleń i kamizelka kuloodporna [The history of a dispute about an invention: Jan Szczepanik, Kazimierz Żegleń and the bulletproof vest]. Analecta: studia i materiały z dziejów nauki – Analecta: Studies and Materials for the History of Science, 18(1‒2 (35‒36)), 349‒366. Retrieved from https://bazhum.muzhp.pl/media/files/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2009-t18-n1_2_(35_36)/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2009-t18-n1_2_(35_36)-s349-366/Analecta_studia_i_materialy_z_dziejow_nauki-r2009-t18-n1_2_(35_36)-s349-366.pdf [in Polish].
Łotysz, S. (2014). Tailored to the times: the story of Casimir Zeglen’s silk bullet-proof vest. Arms & Armour, 11(2), 164‒186. https://doi.org/10.1179/1741612414Z.00000000040
Lycett, A. (2011). Conan Doyle: the man who created Sherlock Holmes. New York: Simon and Schuster.
Manning, S. (2021). The History of the Idea of Glued Linen Armour. Mouseion, 17(3), 491‒514. https://doi.org/10.3138/mous.17.3.003
Marchenko, O. S. (2017). Istoriia rozvytku zasobiv indyvidualnoho zakhystu [The history of the development of personal protective equipment]. Suchasna spetsialna tekhnika ‒ Modern special technology, (2), 56‒61. Retrieved from http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/6624/1/%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%202%202017%2C%201-114_p056-061.pdf [in Ukrainian].
Melkin, V. (2019). Rozvytok zasobiv indyvidualnoho bronovoho zakhystu viiskovosluzhbovtsiv: istorychnyi dosvid [Development of individual armor protection equipment for servicemen: historical experience]. The Scientific Heritage, (42(2)), 49‒55 [in Ukrainian].
Mishra, N., Madhad, H., & Vasava, D. (2021). Progress in the chemistry of functional aramids properties. Journal of Heterocyclic Chemistry, 58(10), 1887‒1913. https://doi.org/10.1002/jhet.4336
Morrell, D. (2014 December 01). Five degrees of Doriot. Harvard Business School. Retrieved from https://www.alumni.hbs.edu/stories/Pages/story-bulletin.aspx?num=4278
Nayak, R., Crouch, I., Kanesalingam, S., Ding, J., Tan, P., Lee, B., … . Wang, L. (2018). Body armor for stab and spike protection, part 1: Scientific literature review. Textile Research Journal, 88(7), 812‒832. https://doi.org/0.1177/0040517517690623
Nemenov, A. (2007). About professionalism... Conversations with paper. ArtOfWar. Retrieved from http://artofwar.ru/n/nemenow_a_e/razgoworysbumagoj.shtml
Pathak, R. K., Patel, S., Gupta, V. K., & Bandaru, A. K. (2023). A computational analysis of the high-velocity impact performance of lightweight 3D hybrid composite armors. Applied Composite Materials, 30, 727‒751. https://doi.org/10.1007/s10443-023-10112-0
Philips, G. (2011). "Who Shall Say That the Days of Cavalry Are Over?" The Revival of the Mounted Arm in Europe, 1853‒1914. War in History, 18(1), 5‒32. https://doi.org/10.1177/0968344510382606
Pike, J. E. (2011). Body Armor History. A history of soft body armor from medieval times to modern times. Retrieved from https://www.globalsecurity.org/military/systems/ground/body-armor2.htm
Prat, N., Rongieras, F., Sarron, J. C., Miras, A., & Voiglio, E. (2012). Contemporary body armor: technical data, injuries, and limits. European journal of trauma and emergency surgery, 38, 95‒105. https://doi.org/10.1007/s00068-012-0175-0
Risteski, S., & Srebrenkoska, V. (2020). Appearance of protective clothing over the centuries. Tekstilna industrija, 68(4), 38‒48. https://doi.org/10.5937/tekstind2004038R
Roberts, G. K., & Bullian, M. E. (1993). Protective ability of the standard US Military Personal Armor System, Ground Troops (PASGT) fragmentation vest against common small arms projectiles. Military medicine, 158(8), 560‒563. https://doi.org/10.1093/milmed/158.8.560
Rudi, Syahid, M., & Hayat, A. (2023). Numerical simulation of ballistic impact behavior on soft body armor based carbon fiber reinforced polymers composite. AIP Conference Proceedings, 2630(1), 030009. https://doi.org/10.1063/5.0126198
Singha, K., Maity, S., Pandit, P., & Mondal, M. I. H. (2022). Introduction to protective textiles. In M. I. H. Mondal (Ed.), Protective Textiles from Natural Resources (pp. 3‒38). Sawston, Cambridge: Woodhead Publishing. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-90477-3.00023-7
Tonc, A., Dizdar, M. i Vulić, H. (2022). Finds of Roman military equipment and horse harness from the site of Ostrovo – Sokolovac. Annales Instituti Archaeologici, XVIII(1), 72-73. Retrieved from https://hrcak.srce.hr/file/419305
Trzaska, Z. (2011). Jan Szczepanik: genialny Polak i światowej sławy wynalazca, twórca telewizji [Jan Szczepanik: a brilliant Pole and a world-famous inventor, creator of television]. Elektronika: konstrukcje, technologie, zastosowania – Electronics: structures, technologies, applications, 52(6), 154‒159 [in Polish].
Utley, R. (2015). Wanted: The outlaw lives of Billy the Kid and Ned Kelly. New Haven: Yale University Press. https://doi.org/10.12987/9780300216684
Yadav, R., Naebe, M., Wang, X., & Kandasubramanian, B. (2016). Body armour materials: from steel to contemporary biomimetic systems. RSC Advances, 6(116), 115145‒115174. https://doi.org/10.1039/C6RA24016J
Кількість переглядів: 3052 Кількість завантажень PDF: 1898
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
