Аналіз передумов та умов створення в Україні авіамоторного підприємства
Анотація
Перша світова війна показала, що авіація стала серйозним чинником успіху у бойових діях. Для успішного ведення війни тепер особливо необхідним стало володіння новітньою технікою. Бойові можливості літаків багаторазово покращали через підвищення потужності авіаційних моторів, завдяки чому починалася нова ера в повітроплаванні. У липні 1917 року в авіації Російської імперії налічувався 91 авіазагін та 5 загонів важких багатомоторних літаків “Ілля Муромець”. Двигуни для цих літаків виробляли кілька підприємств, у тому числі в місті Олександрівськ. Початок моторного виробництва в Олександрівську пов'язаний із створенням тут філії Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд “ДЕКА”. Метою статті є аналіз передумов та умов створення в Україні авіамоторного підприємства. При підготовці матеріалів статті, автори використовували хронологічний, історіографічний, та інші історичні методи досліджень, які знайшли широке застосування, як при розгляді внеску та впливу як окремих особистостей, так і огляду етапів створення та розвитку як окремих підприємств, так і окремих галузей промисловості. На основі ретроспективного аналізу розглянуто передумови та умови створення в Україні авіамоторного підприємства в Олександрівську. У роки Першої світової війни мало місце серйозне відставання Російської імперії від європейських країн у темпах розвитку авіагалузі. Це стимулювало Російську імперію до залучення іноземного капіталу, технологій та фахівців для розвитку авіабудування та інших галузей промисловості. Завдяки цьому до 1917 завод стає найбільшим моторобудівним підприємством Росії за площею капітальних будівель і одним з кращих по оснащенню. Показано, що початок авіамоторного виробництва в Олександрівську пов'язаний із створенням тут філії Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд та покупкою заводу у братів Mознаім.
Завантаження
Посилання
Alekseev, V. (2012). Na zare sotrudnichestva [At the dawn of cooperation]. Vek Kachestva – Age of Quality, (1/2), 74–44. Retrieved from http://www.agequal.ru/doc/magazines/AGE_QUALITY_1-2_2012.pdf [in Russian].
Baig, A., Al‐Ma'adeed, S. A., Bouridane, A., & Cheriet, M. (2018). Automatic segmentation and reconstruction of historical manuscripts in gradient domain. IET Image Processing, 12(4), 502–512. https://doi.org/10.1049/iet-ipr.2017.0223.
Beggs, R. M., & Sikorsky, I. (2014). Faith of our father Igor Sikorsky's eternal legacy. In 70th American Helicopter Society International Annual Forum 2014 (Vol. 3, pp. 1670– 676). Montreal, Quebec, Canada: American Helicopter Society International.
Bogdanov, P. (2021). Birth, development and concepts for the use of aviation in warfare before The First World War. Scientific Research & Education in the Air Force – AFASES, 2021, 155–164. https://doi.org/10.19062/2247-3173.2021.22.21.
Boguslaev, V. A. (2011). Energiya, rozhdennaya dlya poleta [Energy born for flight]. Kiev: Zlatograf [in Russian].
Chaney, O. P., & Greenwood, J. T. (2019). Patterns in the Soviet aircraft industry. In R. Higham, & J. W. Kipp (Eds.), Soviet Aviation and Air Power (pp. 265–287). New York: Routledge
Degtyarev, S. I., Gerasymov, T. Y., Gut, J., & Polyakova, L. G. (2021). Pervaya mirovaya vojna i kollektivnaya vizual'naya illyuziya: sluchaj v Zhitomire [World War I and the collective visual illusion: A case in Zhitomir]. Bylye Gody – Bylye Gody, 16(3), 1519–1526. https://doi.org/10.13187/bg.2021.3.1519 [in Russian].
Derzhavnyi arkhiv Zaporizkoi oblasti – State Archive of Zaporozhye Region (SAZR). Fund 24,Inventory 1, Case 956, Sheet 16.
Derzhavnyi arkhiv Zaporizkoi oblasti – State Archive of Zaporozhye Region (SAZR). Fund 24, Inventory 1, Case 2014, Sheet 20.
Derzhavnyi arkhiv Zaporizkoi oblasti – State Archive of Zaporozhye Region (SAZR). Fund 24,Inventory 1, Case 956, Sheet 16.
Erdogan, A. (2021). Collection of Government Documents on Workers 1920–1921. Morrisville: Lulu Press, Inc.
Fortier, R. (1996). Igor Sikorsky: One man, three careers. Ottawa: National Aviation Museum.
Ivanov, I. (2010). Plamennoe serdce [Fiery heart]. Nauka i Tekhnika – Science and Technology, (10), 61–68 [in Russian].
Jones, D. R. (2013). The emperor and the despot: Statesmen, patronage, and the strategic bomber in imperial and soviet Russia, 1909–1959. In R. Higham, & M. Parillo (Eds.) The influence of airpower upon history: statesmanship, diplomacy, and foreign policy since 1903 (pp. 115–143). Lexington: University Press of Kentucky.
Jones, D. R. (2019). The Beginnings of Russian air power, 1907–1922. In R. Higham, J. W. Kipp (Eds.). Soviet Aviation and Air Power (pp. 15–33). New York: Routledge.
Karataev, V. B., Adinyaev, S. I., Artemova, S. F., & Volkov, A. N. (2019). From the history of the dawn of aviation: Biplanes of the early XX century. Bylye Gody – Bylye Gody, 51(1), 406–412. https://doi.org/10.13187/bg.2019.1.406 [in Russian].
Kemaloğlu, M. (2014). Azebaycan’ın İlk Savaş Pilotu Ferruh Ağa Gayıbov [The First Combat Pilot of Azerbaijan-Farrukh Gayıbov]. Journal of History Culture and Art Research, 3(1), 237–250. Retrieved from http://193.140.9.50/index.php/ilk/article/view/304 [in Turkish].
Kozlova, I. V. (2010) Moznaimy – kupcy, promyshlenniki [Moznaims – merchants, industrialists]. Zaporizkyi arkhiv. Studii z istorii yevreiv Zaporizkoho kraiu (XIX – percha polovyna XX st.) [Zaporozhye archive. Studies in the history of the Jews of the Zaporozhye region (XIX – first half of the XX century)] (pp. 30–35). Zaporizhia: State Archives of Zaporizhia Region, Zaporizhia National University, Zaporizhia City Branch of the Ukraine-Israel Society. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/StIstEvr_2010/StIstEvr_2010.pdf [in Russian].
Kulikov, V. (2001). Aeroplanes of Lebedev's Factory. Air Power History, 48(4), 4–17.
Lamberg, J. A., Lubinaitė, S., Ojala, J., & Tikkanen, H. (2021). The curse of agility: The Nokia Corporation and the loss of market dominance in mobile phones, 2003–2013. Business History, 63(4), 574–605. https://doi.org/10.1080/00076791.2019.1593964.
Lashkov, A. Yu., & Golotyuk, V. L. (2015). Glavnyj opponent shefa russkoj aviacii [The main opponent of the chief of Russian aviation]. Voenno-istoricheskij zhurnal – Military Historical Journal, (7), 67–70 [in Russian].
Lazko, A. (2020, February 12). The largest pre-WW1 plane – Sikorsky’s S-22 ‘Ilya Muromets’ – made its maiden flight Feb 12, 1914. Retrieved from https://u-krane.com/the-largest-pre-ww1-plane-sikorskys-s-22-ilya-muromets-made-its-maiden-flight-feb-12-1914/)
Lee, D. G., Lee, S., Kim, M., & Shin, H. (2018). Historical inference based on semi-supervised learning. Expert Systems with Applications, 106, 121–131. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2018.03.059.
Lenc, L., Martínek, J., Král, P., Nicolao, A., & Christlein, V. (2021). HDPA: historical document processing and analysis framework. Evolving Systems, 12(1), 177–190. https://doi.org/10.1007/s12530-020-09343-4
Li, F., Kuhn, S. L., Bar-Yosef, O., Chen, F. Y., Peng, F., & Gao, X. (2019). History, chronology and techno-typology of the Upper Paleolithic sequence in the Shuidonggou area, northern China. Journal of World Prehistory, 32(2), 111–141. https://doi.org/10.1007/s10963-019-09129-w.
Ly, N. T., Nguyen, K. C., Nguyen, C. T., & Nakagawa, M. (2019). Recognition of anomalously deformed kana sequences in Japanese historical documents. IEICE TRANSACTIONS on Information and Systems, 102(8), 1554–1564. https://doi.org/10.1587/transinf.2018EDP7361.
Manioudis, M., & Milonakis, D. (2021). Smith’s Wealth of Nations and the economic past: setting the scene for economic history? The European Journal of the History of Economic Thought, 28(1), 142–163. https://doi.org/10.1080/09672567.2020.1776355.
Michel, N., & Smadja, I. (2021). Mathematics in the archives: deconstructive historiography and the shaping of modern geometry (1837–1852). The British Journal for the History of Science, 54(4), 423–441. https://doi.org/10.1017/S0007087421000625.
Nemkov, V. S. (2009, May). Role of Prof. V. P. Vologdin and his school in radio and electrotechnology. In IEEE EUROCON 2009 (pp. 1020–1027). St. Petersburg: IEEE. https://doi.org/10.1109/EURCON.2009.5167759.
Pestrikov, V. M., Yermolov, P. P., & Slyozkin, G. V. (2021, November). Valentin Vologdin–the creator of the first Russian machine radio stations. In 2021 7th IEEE History of Electrotechnology Conference (HISTELCON) (pp. 85–90). Moscow: IEEE. https://doi.org/10.1109/HISTELCON52394.2021.9787310
Popov A. (2019). A failed attempt at the assimilation of mass production technology for aircraft engines in Russia as exemplified by the Moscow plant of the French company Gnome et Rhône: 1912–1917 (the metallurgical aspect). Voprosy istorii estestvoznaniia i tekhniki – Questions of the history of natural science and technology, 40(1), 38–60. https://doi.org/10.31857/S020596060003892-3 [in Russian].
Pylypchuk, O. O., & Strelko, O. H. (2020). Count A. P. Bobrinsky (1826–1894), the third minister-reformer of railway management in the russian empire. Analele Universitatii Din Craiova – Seria Istorie, 25(1), 7–20. Retrieved from http://www.istoriecraiova.ro/wp-content/uploads/2020/04/2020_1_ANALE.pdf
Rance, E., & Snape, M. (2021). Anglicans and aviators: The First World War and the forgotten origins of Royal Air Force Chaplaincy. Journal of Religious History, 45(2), 257–279. https://doi.org/10.1111/1467-9809.12731.
Sashnikova, S. (2016). New Petrogradskaya District in St. Petersburg: a symbol of modernity. Master's Thesis. Retrieved from https://dspace.cuni.cz/handle/20.500.11956/82801.
Schwonek, M. R. (2014). Improvising an air service: The rise of military aviation in Poland, 1918–1920. War in History, 21(4), 518–537. https://doi.org/10.1177%2F0968344514528601.
Shavrov, V. B. (1974). History of airplane designs in the USSR up to 1938. Virginia: Army Foreign Science and Technology Center Charlottesville. Retrieved from https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD0786845.pdf.
Shunkov, V. (2022). Armiya sovremennoj Rossii [Army of modern Russia]. Minsk: Harvest [in Russian].
Sikorsky, S. I. (2007). The Sikorsky Legacy. Charleston, Chicago, Portsmouth, San Francisco: Arcadia Publishing.
Sinikov, A. (2014). Gospodstvo v vozduhe: istoriya i sovremennost' [Air domination: history and modernity]. Vestnik Akademii Voennyh Nauk – Bulletin of the Academy of Military Sciences, (3), 153–159. Retrieved from https://www.avnrf.ru/attachments/article/669/AVN-3(48)_001-184.pdf [in Russian].
Sizov, F. F. (2019). Brief history of THz and IR technologies. Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics, 22(1), 67–79. https://doi.org/10.15407/spqeo22.01.67;
Stamper Jr, G. L. (2000). The Sikorsky S-16 and Russian aviation during the Great War. War in History, 7(1), 65–81. https://doi.org/10.1177%2F096834450000700104.
Strelko, O. H., & Pylypchuk, O. Ya. (2021). Apollon Konstantinovich Krivoshein: The last Railway Minister of the Russian Empire in the era of Emperor Alexander III. West Bohemian Historical Review, 11(1), 1–23. Retrieved from https://dspace5.zcu.cz/bitstream/11025/44889/1/WBHR_2021_1-5-24.pdf.
Sulistyo, W. D., Khakim, M. N. L., Jauhari, N., & Anggraeni, R. D. (2021). Fun learning history: Explore the history of water sites based on Android. International Journal of Emerging Technologies in Learning (IJET), 16(07), 105–118. https://doi.org/10.3991/IJET.V16I07.21215.
Vasigh, B., & Azadian, F. (2022). The Globalization and Evolution of the Aviation Industry. In Aircraft Valuation in Volatile Market Conditions (pp. 1–65). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-82450-1_1.
Vasilev, K. K., & Vasilev, Yu. K. (2017). Voennyj vrach Russkoj armii Konstantin Finne (1878–1956): u istokov medicinskoj sluzhby Dal'nej aviacii Rossii [Military physician of the Russian Army Konstantin Finne: the down of the medical service of Long-range aviation of Russia]. Voenno-Medicinskij Žurnal – Russian Military Medical Journal, 338(3), 84–89. https://doi.org/10.17816/RMMJ73354 [in Russian].
Wang, X., Chang, Y., Xu, Z., Wang, Z., & Kadirkamanathan, V. (2021). 50 Years of international journal of systems science: a review of the past and trends for the future. International Journal of Systems Science, 52(8), 1515–1538. https://doi.org/10.1080/00207721.2020.1862937.
Zhurilo, D. Y., Gutnyk, M. V., & Zhurilo, A. G. (2022). George Bothezat and his contribution into the world aviation and astronautics. Space Science and Technology, 28(1), 70–80. https://doi.org/10.15407/knit2022.01.070
Кількість переглядів: 1259 Кількість завантажень PDF: 577
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
