Німе кіно як технологічна система: Інфраструктура, інновації та інституціоналізація (1890–1930)
Анотація
У цій статті розглядається період з 1890-х до кінця 1920-х років як етап, на якому кінематограф став стабільним технологічним та соціальним інститутом завдяки взаємодії п'яти ключових подій: системи, створеної братами Люм'єром; появи стаціонарних кінотеатрів; утворення перших кіностудій; впровадження ранніх спецефектів; появи кіножанрів. У дослідженні застосовується історичний підхід, що поєднує аналіз первинної технічної документації, архітектурних свідчень, документації про студійну інфраструктуру та сучасні міжнародні дослідження, щоб виявити, як конкретні інновації в механіці, оптиці, освітленні, хімічній обробці та дизайні кінопоказу перетворили виробництво та глядацьку аудиторію. Результати показують, що система Люм'єр встановила відтворювані стандарти проекції і сприяла міжнародному поширенню зображень, що рухаються. Стаціонарні кінотеатри створювали контрольоване візуальне середовище, стандартизували розклад переглядів та підтримували більш довгі оповідальні формати. Перші студії впровадили регульоване освітлення, конструкцію декорацій та поділ праці, перетворивши кіновиробництво на промисловий процес. Аналіз також показує, що спецефекти розширили можливості репрезентації завдяки мультиекспозиції, мініатюрним моделям, технікам маскування та колірним процесам, а жанри виникали залежно від технологічних умов: комедія була пов'язана зі змінним звучанням, мелодрама – з керованим освітленням, епічні та пригодницькі фільми маніпуляцією архітектурним простором та тінями. Ці досягнення в сукупності сприяли глобальному поширенню кінематографу, формуванню загальних культурних систем відліку та нових способів соціальної взаємодії, що ґрунтуються на колективному глядацькому сприйнятті. На закінчення слід зазначити, що подальші дослідження повинні вивчити, як ці основи сприяли подальшому впровадженню синхронізованого звуку та вплинули на довгострокову еволюцію аудіовізуальних медіа.
Завантаження
Посилання
Abel, R. (Ed.). (1996). Silent film. London: A&C Black.
Allen, R. C. (1979). Motion picture exhibition in Manhattan 1906-1912: Beyond the Nickelodeon. Cinema Journal, 18(2), 2–15. https://doi.org/10.2307/1225438
Allen, J. K. (2025). ‘A window of the world’: itinerant silent cinemas in rural Australia. Early Popular Visual Culture, 23(1-2), 192-208. https://doi.org/10.1080/17460654.2024.2408219
Anderson, G. B. (1987). The presentation of silent films, or, music as anaesthesia. The Journal of Musicology, 5(2), 257-295. https://doi.org/10.2307/763853
Bergfelder, T., Carter, E., Göktürk, D., & Sandberg, C. (Eds.). (2020). The German cinema book. London: Bloomsbury Publishing.
Bernardi, J., & Ogawa, S. T. (Eds.). (2021). Routledge handbook of Japanese cinema. New York: Routledge.
Beugnet, M. (2022). The Gulliver effect: Screen size, scale and frame, from cinema to mobile phones. New Review of Film and Television Studies, 20(3), 303-328. https://doi.org/10.1080/17400309.2022.2081461
Blom, I. (1995). Filmvertrieb in Europa 1910‒1915. Jean Desmet und die Messter-Film GmbH. Retrieved from https://mediarep.org/server/api/core/bitstreams/70edaeae-df97-4cdd-a3b8-51d91fd64369/content
Brockmann, S. (2010). A critical history of German film. Rochester, New York: Camden House.
Brownlow, K. (1984). An Introduction to Silent Film. Journal of the Royal Society of Arts, 132(5332), 261-270. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/41373724
Burns, J. (2013). The birth of the cinema age. In Cinema and Society in the British Empire, 1895–1940 (pp. 13–54). London: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137308023_2
Carli, P. C. (1995). Musicology and the presentation of silent film. Film History, 7(3), 298-321. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/3815096
Coleclough, S. (2022). Méliès–léger d’écran. Early Popular Visual Culture, 20(1), 34-59. https://doi.org/10.1080/17460654.2022.2076357
Frymus, A. (2023). Silent film era and marginalised spectatorship. Early Popular Visual Culture, 21(2), 183-188. https://doi.org/10.1080/17460654.2023.2209938
Ghertman, M., & Hadida, A. L. (2005). Institutional assets and competitive advantages of French over US cinema, 1895-1914. International Studies of Management & Organization, 35(3), 50-81. https://doi.org/10.1080/00208825.2005.11043737
Gibson, J. (2022). The Man behind the Curtain. Intellectual Property and the Law of Nations, 1860–1920, 58, 207-41. https://doi.org/10.1163/9789004511439_008
Hirsch, P., & O'Rourke, C. (Eds.). (2017). London on film. Cham: Palgrave Macmillan.
Ioan, D. (2023). Spectral Bodies and Superimposition in Photography and Film. Studia Universitatis Babeș-Bolyai – Dramatica, 68(1), 43–70. Retrieved from https://dramatica.ro/index.php/j/article/view/270
Jacobson, B. R. (2015). Studios before the system: architecture, technology, and the emergence of cinematic space. New York: Columbia University Press.
Kim, H. (2025). The transhumanist and animated bodies of Georges Méliès. Early Popular Visual Culture, 1-14. https://doi.org/10.1080/17460654.2025.2530428
Kobel, P. (2007). Silent movies: The birth of film and the triumph of movie culture. New York: Little, Brown and Co.
Kreimeier, K. (1999). The UFA story: A history of Germany's greatest film company, 1918-1945. Berkeley: University of California.
Labosier, J. (2004). From the Kinetoscope to the Nickelodeon: Motion Picture Presentation and Production in Portland, Oregon from 1894 to 1906. Film History, 16(3), 286-323. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/3815539
Lewis, M. (2024). Silent Films and Augmented Reality. The Journal of e-Media Studies, 7(1), 11. https://doi.org/10.1349/PS1.1938-6060.A.496
Lipton, L. (2021a). The Lumières and the Europeans. In The Cinema in Flux: The Evolution of Motion Picture Technology from the Magic Lantern to the Digital Era (pp. 161–169). New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-0951-4_17
Lipton, L. (2021b). Urban and the origins of Kinemacolor. In The Cinema in Flux: The Evolution of Motion Picture Technology from the Magic Lantern to the Digital Era (pp. 371–378). New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-0716-0951-4_43
Marks, M. M. (1997). Music and the silent film: Contexts and case studies, 1895-1924. New York: Oxford University Press.
Montgomery, J., & Wisdom, N. (2022). Comedy Films 1894–1954. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003267669
Narath, A., & Guttmann, E. I. (1966). The work of film pioneer Max Skladanowsky. Journal of the SMPTE, 75(12), 1168-1174.
Navitski, R. E. (2013). Sensationalism, Cinema and the Popular Press in Mexico and Brazil, 1905–1930. Berkeley: University of California.
Nebesio, B. Y. (2009). Competition from Ukraine: VUFKU and the Soviet Film Industry in the 1920s. Historical Journal of Film, Radio and Television, 29(2), 159-180. https://doi.org/10.1080/01439680902890654
Peng, A. I. (2024). Social Changes in America: The Silent Cinema Frontier and Women Pioneers. Humanities, 13(1), 3. https://doi.org/10.3390/h13010003
Pryt, K. (2022). Mapping cinemas in the Russian-governed Warsaw. Studia Geohistorica, 10, 138–151. https://doi.org/10.12775/SG.2022.08
Raisbeck, A. (2018). Extinguishing Spotlights: the Uncertain Future of Cinematic Heritage in London’s Leicester Square. Apuntes: Revista de estudios sobre patrimonio cultural, 31(1), 66-83. Retrieved from https://revistas.javeriana.edu.co/index.php/revApuntesArq/article/download/23480/20837
Ruot, M. (1932). The Motion Picture Industry in Japan. Journal of the Society of Motion Picture Engineers, 18(5), 628-642.
Schenk, I. (2024). A History of Italian Cinema. Cinema Paradiso? Wiesbaden: Springer VS. https://doi.org/10.1007/978-3-658-44821-9
Schuchman, J. S. (2004). The silent film era: Silent films, NAD films, and the Deaf community's response. Sign Language Studies, 4(3), 231-238. https://doi.org/10.1353/sls.2004.0013
Şerban, S. (2016). Lumière’s cinématographe–The starting point of the history of cinematography? Analele Universităţii Spiru Haret. Seria Jurnalism, 17(2), 49-52.
Standish, I. (2006). A new history of Japanese cinema. London: Bloomsbury Publishing. Retrieved from https://digital.casalini.it/9781441161543
Stites, R. (1992). Russian popular culture: Entertainment and society since 1900. New York: Cambridge University Press.
Strickland, J. (2024). A cinematic soap opera: The development of cinematography as an advertising and promotional tool in Lever Brothers Limited. Business History, 66(1), 136-156. https://doi.org/10.1080/00076791.2021.1909573
Toporivska, Y., Dyadyukh-Bogatko, N., Belinska, L., Balan, N., & Patsaliuk, L. (2025). The movement into cinema as a stage in the cinema development. History of Science and Technology, 15(1), 239-275. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2025-15-1-239-275
Vaniuha, L., Kyreia, M., Lemishka, N., Spolska, O., & Patron, I. (2024). History of the evolution of cinema in the context of considering the stages of development of science and technology. The first steps to the birth of cinema. History of Science and Technology, 14(2), 513-538. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2024-14-2-513-538
Withall, K. (2014). Studying Early and Silent Cinema. Liverpool: Liverpool Scholarship Online. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781906733704.001.0001
Zhu, J. (2021). Changing Women Social Status and Roles in Silent Film During the 1910s to 1930s. Frontiers in Art Research, 3(4). https://doi.org/10.25236/FAR.2021.030401
Кількість переглядів: 863 Кількість завантажень PDF: 641
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
