Історія створення, становлення та розвитку Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Анотація
Авторами проаналізовано етапи створення, становлення, розвитку та сучасної діяльності Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, який є єдиним в Україні за своєю спеціалізацією. Цей музей має славну на імена і події історію. Широко знаний в Україні та за її межами своїми постійно діючими експозиціями та пересувними виставками, створеними на унікальних експонатах з історії театру, музики, кіно. Зібрана за час існування – з 1923 р. – велика і багатогранна колекція пам’яток з історії розвитку мистецтв, яка постійно поповнюється новими матеріалами, є підґрунтям для науково-дослідної, науково-консультативної, експозиційно-виставкової роботи, багатим джерелом для популяризації здобутків національного театру, музики і кіно. У статті наголошується, що театральні музеї, музеї кіно та музики є невід’ємною складовою розвитку світової культури. Вони виникли, розвивалися і сформувалися в окрему типологічну групу музеїв мистецького профілю. Неповторність кожного театрального музею визначали стаціонарні експозиції та тимчасові виставки, які були основною сферою функціонування і формою використання та популяризації опрацьованих фондів. Відтворюючи явища та події театральної спадщини, експозиції і виставки унаочнювали найвизначніші надбання як минулого, так і сучасного театру та театрознавчої науки мовою музейних експонатів. Дослідження і аналіз історичного досвіду експозиційної і виставкової діяльності театральних музеїв , музеїв кіно та музики, матиме важливе значення для об’єктивної оцінки позитивних і негативних наслідків впливу національно-культурних процесів на їх функціонування і розвиток. Проблеми з якими стикаються театральні музеї, музеї кіно та музеї музики у ході своєї діяльності, мають загальні спільні риси та можуть варіюватися в залежності від конкретної ситуації та контексту. У статті здійснено аналіз характерних проблем та особливостей, з якими стикаються музеї театру, кіно та музики у своїй діяльності. У статті показано, що ці проблеми можуть відрізнятися у кожного конкретного театрального музею в залежності від його розміру, фінансових ресурсів, місцезнаходження та інших факторів. Їх особливості можуть варіюватися у різних музеях театрального, музичного та кіномистецтва, в залежності від їхніх ресурсів, масштабів та спеціалізації. Проте, шляхи вирішення цих проблем можуть включати співпрацю зі спеціалістами з консервації, привернення грантів та спонсорів, розвиток освітніх програм та використання новітніх технологій для покращення залучення авдиторії відвідувачів.
Завантаження
Посилання
Baker, S., Istvandity, L., & Nowak, R. (2020). Curatorial practice in popular music museums: An emerging typology of structuring concepts. European Journal of Cultural Studies, 23(3), 434–453. https://doi.org/10.1177/1367549418761796
Barris, K. (2007). To Be Virtual… or Not to Be: Theatre Museum Canada's Travels into the World of Technology. Canadian Theatre Review, (131), 49‒52.
Bronner, F., & de Hoog, R. (2019). Comparing conspicuous consumption across different experiential products: Culture and leisure. International Journal of Market Research, 61(4), 430‒446. https://doi.org/10.1177/1470785318799898
Cherhik, N. (2021). Ukrainian museography on the waves of censorship fluctuations (late 19th – early 20th centuries). V. N. Karazin Kharkiv National University Bulletin ‘History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences’, 32, 17‒28. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2021-32-02
Cortez, A. (2019). Performatively driven: A genre for signifying in popular music exhibitions. Curator: The Museum Journal, 62(3), 343‒366. https://doi.org/10.1111/cura.12330
Côté, V. (n. d.). Herbert Whittaker: Designing for the Theatre. Retrieved from https://artsandculture.google.com/story/1gUB-fQ9F47oKQ
Davis, J., Norwood, J., Smyth, P., & Weltman, S. (2021). Theatre and Performance Department at the Victoria and Albert Museum Under Threat. Nineteenth Century Theatre and Film, 48(1), 3‒5. http://dx.doi.org/10.1177/17483727211008621
Dembski, U. (2005). The costume collection of austrian theater museum: On the history of the costume collection [Die kostümsammlung des Österreichischen theatermuseums: Zur geschichte der kostümsammlung]. Waffen-Und Kostumkunde, 47(2), 175‒192 [in German].
Dennhardt, S., Apramian, T., Lingard, L., Torabi, N., & Arntfield, S. (2016). Rethinking research in the medical humanities: a scoping review and narrative synthesis of quantitative outcome studies. Medical education, 50(3), 285‒299. https://doi.org/10.1111/medu.12812
Fabrizi, E. (2023). Rising from the ashes of the film museum: the role of individual habitus and political-economic structures in the shaping of the British Film Institute’s curatorial strategies and the establishment of the BFI Gallery. Museum History Journal, 16(1), 81‒98. https://doi.org/10.1080/19369816.2023.2197345
Fairchild, C. (2017). Understanding the exhibitionary characteristics of popular music museums. Museum and Society, 15(1), 87‒99. https://doi.org/10.29311/mas.v15i1.664
Fatta, F. (2020). Lettering and expressiveness. When characters tell a story. In: Cicalò, E. (Ed.) Proceedings of the 2nd International and Interdisciplinary Conference on Image and Imagination. IMG 2019. Advances in Intelligent Systems and Computing, 1140 (pp. 233–247). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41018-6_21
Fowler, M. C. (2018). Olga Bertelsen, compiler, editor, and with an introduction and notes. Les' Kurbas i teatr “Berezil'”: Arkhivni dokumenty (1927‒1988). East/West: Journal of Ukrainian Studies (EWJUS), 5(2), 191‒193. https://doi.org/10.21226/ewjus427
Gonzalez, S., Salvi, D., Baeza, D., Antonacci, F., & Sarti, A. (2021). A data-driven approach to violin making. Scientific reports, 11(1), 9455. https://doi.org/10.1038/s41598-021-88931-z
Grandjean, L. (1997). The Theatre Museum: a place for vanished experience. Museum International, 49(2), 7‒12. https://doi.org/10.1111/1468-0033.00084
Hammoutene, F. (1997). Music Museum, Cite de la Musique, Paris. Techniques et Architecture, 72‒74 [in French].
Harbuziuk, M. (2021). Kurbas and Poland: Discovering / Returning. Pamiętnik Teatralny, 70(2), 155–163. https://doi.org/10.36744/pt.821
Jakovljevic, B. (1996). Picturing the screen: The American museum of the moving image. Museum Management and Curatorship, 15(4), 351‒369. https://doi.org/10.1080/09647779609515497
Kang, Y. C. (2022). The rise and fall of cultural theatre and new theatre, from the 1920s to the 1960s. In P. C. Y. Chow (Ed.), A Century of Development in Taiwan: From Colony to Modern State (pp. 266‒290). Northampton, Massachusetts, USA: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781800880160.00026
Kocherga, S., & Visych, O. (2020). The antitheatrical discourse in Ukrainian metadrama in the early twentieth century. Przegląd Wschodnioeuropejski, 11(1), 251–259. https://doi.org/10.31648/pw.5985
Kovalenko, G. (2019). Constructivism in Ukrainian Theater. Harvard Ukrainian Studies, 36(3/4), 389‒414.
Leeson, M., & Núñez Martín, A. (2020). Cultural programming for social catharsis: The case of the Aeschylus Museum. International Journal of the Inclusive Museum, 13(4), 1‒14. https://doi.org/10.18848/1835-2014/CGP/v13i04/1-14
Makaryk, I. R. (2004). Shakespeare in the undiscovered bourn: Les Kurbas, Ukrainian modernism and early Soviet cultural politics. Toronto: University of Toronto Press.
Martins, C. (2021). Was culture a commodity ‘all’Victorians Could Afford?–Notes on the first British public museums. Anglo Saxonica, 1(19), 1‒16. https://doi.org/10.5334/as.42
Maystrenko-Vakulenko, Yu. (2021). Ukrainian theatrical drawings and sketches of the avant-garde era: Representation of a four-dimensional space-time continuum. Ars & Humanitas, 15(1), 197‒211. https://doi.org/10.4312/ars.15.1.197-211
Moldovan, T. H. (2022). The russian invasion in Ukraine and cultural heritage protection. Journal of Ancient History and Archaeology, 9(2), 231‒243.
Muzei teatralnoho, muzychnoho ta kinomystetstva Ukrainy [Museum of Theater, Music and Cinema Arts of Ukraine]. (n. d.). Pro muzei [About the museum]. Retrieved from https://www.tmf-museum.com/pro-muzej [in Ukrainian].
Nesen, I. (2021). Stage costume and problems of theatrical symbolism in Ukraine: Based on the premiere performance of drama “stone host” by Lesya Ukrainka in 1914. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 819‒831. https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1768
Nogare, C. D., & Murzyn-Kupisz, M. (2022). Do museums foster innovation through engagement with the cultural and creative industries?. In J. Woronkowicz (Ed.), Arts, Entrepreneurship, and Innovation (pp. 153‒186). Cham: Springer Nature Switzerland.
Oliynyk, M. (2023). An Academic study of clothing ethnoculture and modern clothes production: Interaction practices in Ukraine. Acta Ethnographica Hungarica, 66(2), 517-542. https://doi.org/10.1556/022.2021.00027
Ovcharenko, S. (2020). Paradoxes of expert approaches to the study of cultural infrastructure: the Ukrainian case. CES Working Papers, 12(4), 298‒321. Retrieved from https://ceswp.uaic.ro/articles/CESWP2020_XII4_OVC.pdf
Proietti, A., Panella, M., Leccese, F., & Svezia, E. (2015). Dust detection and analysis in museum environment based on pattern recognition. Measurement, 66, 62‒72. https://doi.org/10.1016/j.measurement.2015.01.019
Paoletti, M. (2022). ‘A single purpose: the conquest of the foreign art markets’: Theatre and cultural diplomacy in Mussolini’s Italy (1919–1927). New Theatre Quarterly, 38(3), 201‒221. https://dx.doi.org/10.1017/S0266464X22000148
Pettersson, S. (2011). National museums in Finland. In Building National Museums in Europe 1750–2010. In P. Aronsson, & G. Elgenius (Eds.), Conference Proceedings from EuNaMus, European National Museums: Identity Politics, the Uses of the Past and the European Citizen, Bologna 28–30 April 2011. EuNaMus Report (Vol. 1, pp. 261‒288). http://www.culturalheritage.ma/wp-content/uploads/2018/12/ecp064.pdf#page=265
Pollens, S. (2003). Antonio Stradivari and baroque guitar making. In V. Coelho (Ed.), The Cambridge Companion to the Guitar (pp. 207‒228). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CCOL9780521801928.013
Proskuryakov, V., Bohdanova, Y., Kubai, R., Klymko, Z., & Anisimova, M. (2022). The impact of the outstanding stage artist Y. Lysyk’s architectural and scenographic ideas on architectural science, education, and design-based research study in Ukraine. AIP Conference Proceedings, 2574(1), 070002. https://doi.org/10.1063/5.0105772
Pylypchuk, O. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, O. O. (2021). Akademik V. I. Vernadskyi pro spokonvichnist zhyttia v kosmosi (Do 100-richchia yoho pratsi “Pochatok i vichnist zhyttia”) [Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Kosmichna Nauka i Tekhnolohiia – Space Science and Technology, 27(2), 85‒92. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085 [in Ukrainian].
Revko, A., Butko, M., & Popelo, O. (2020). Methodology for assessing the influence of cultural infrastructure on regional development in Poland and Ukraine. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 23(2), 21–39. https://doi.org/10.18778/1508-2008.23.10
Roca, J. A. M. (2021). From the antineutral suit to the metallic dress. Italian futuristic fashion. [Del traje antineutral al vestido metálico. La moda futurista Italiana] Quintana, (20) https://doi.org/10.15304/quintana.20.7461 [in Spanish].
Rudenko, S. (n. d.). Kurbas: to save. Retrieved from https://openkurbas.org/article/kurbas-to-save [in Ukrainian].
Rulin, P. (1927). Ukrainskyi teatralnyi muzei: Zavdannia y perspektyvy [Ukrainian Theater Museum: Tasks and prospects]. Kyiv: Kyiv-Druk [in Ukrainian].
Schiavinatto, I. L., & Lima Junior, C. A. R. L. O. S. (2022). Museu Paulista: from the Theater of Memory to Laboratory Museum-Brazil’s Independence. Anais do Museu Paulista: História e Cultura Material, 30. https://doi.org/10.1590/1982-02672022v30d1e42
Schüßler, L. (2022). Theaterausstellungen: Spielräume der Geisteswissenschaften um 1900. Göttingen:Wallstein Verlag [in German].
Strelko, O. (2021). Stages of development, improvement and application of equipment for welding in space, created with the participation of Ukrainian scientists. Studia Historiae Scienfiarum, 20, 263‒283. https://doi.org/10.4467/2543702XSHS.21.010.14041
Strelko, O., Berdnychenko, Yu., Pylypchuk, O. Ya., Pylypchuk, O. O., Sorochynska O., & Horban, A. (2021). Historical milestones in the development and creation of radio frequency inductively coupled plasma torches. In Proceedings 2021 IEEE 3rd Ukraine Conference on Electrical and Computer Engineering (UKRCON 2021), (pp. 578–583). Lviv: IEEE. https://doi.org/10.1109/UKRCON53503.2021.9575482
Suveica, S. (2022). Pianos and paintings from Transnistria: The plunder of ‘cultural trophies’ during the Romanian occupation (1941‒1944). The Journal of Holocaust Research, 36(4), 261‒280. https://doi.org/10.1080/25785648.2022.2122140
Thomson, L. J., & Chatterjee, H. J. (2015). Measuring the impact of museum activities on well-being: developing the Museum Well-being Measures Toolkit. Museum Management and Curatorship, 30(1), 44‒62. https://doi.org/10.1080/09647775.2015.1008390
De La Vega, P., Suarez-Fernández, S., Boto-García, D., & Prieto-Rodríguez, J. (2020). Playing a play: online and live performing arts consumers profiles and the role of supply constraints. Journal of Cultural Economics, 44, 425‒450. https://doi.org/10.1007/s10824-019-09367-y
Vasylko-Myliaiv, V. (1926). Do spravy utvorennia teatralnoho muzeiu [To the issue of the creation of a theater museum]. Nove mystetstvo ‒ New art, 8(17), 4–5 [in Ukrainian].
Vasylko-Myliaiv, V. (1929). Pochatok teatralnoho muzeiu na Ukraini. Richnyk Ukrainskoho Teatralnoho Muzeiu [The beginning of a theater museum in Ukraine. Yearbook of the Ukrainian Theater Museum] (Part 1), (pp. 193–196). Kyiv: State Trust "Kyiv-Druk" [in Ukrainian].
Veronesi, U., & Martinón-Torres, M. (2022). The Old Ashmolean Museum and Oxford’s seventeenth-century chymical community: A material culture approach to laboratory experiments. Ambix, 69(1), 19‒33. https://doi.org/10.1080/00026980.2021.2012314
Veselovska, H. (2022a). From utopia to ideology: 1920s theatre studios in Ukraine. Quart, 66(4), 60‒75. https://doi.org/10.11588/quart.2022.4.95173
Veselovska, H. (2022b). Technicism in the ukrainian avant-garde theatre: A clash of meanings and forms. Theatralia, 25(1), 27‒43. https://doi.org/10.5817/TY2022-1-3
Warnett, J. M., Williams, M. A., Wilson, P. F., & Smith, M. P. (2021). The Oxford Dodo. Seeing more than ever before: X-ray micro-CT scanning, specimen acquisition and provenance. Historical Biology, 33(10), 2247‒2255. https://doi.org/10.1080/08912963.2020.1782396
Wickham, P., & Hanson, H. (2022). Living Film Histories: Researching at the Bill Douglas Cinema Museum. Journal of British Cinema and Television, 19(4), 554‒573. https://doi.org/10.3366/jbctv.2022.0647
Wieczorek, S. (2020). O historii Opery Robotniczej w Krakowie (1954–1957). Muzyka, 65(3), 69-94. https://doi.org/10.36744/m.569 [in Polish].
Zinkiv, I. Ya. (2021). Academization of bandura by bandurism exponents in Ukraine. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 269‒288. https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1582
Кількість переглядів: 990 Кількість завантажень PDF: 801
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
