Чорнобиль і трансформація культури ядерної безпеки: управління технологіями, ризик та експертиза після 1986 року
Анотація
Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 р. залишається однією з наймасштабніших техногенних аварій ХХ ст. та однією з ключових подій в історії науки і техніки. Якщо ранні інтерпретації аварії переважно зосереджувалися на конструктивних недоліках реактора та помилках оперативного персоналу, то подальші дослідження засвідчили, що її причини були значно складнішими та охоплювали взаємодію технічних, організаційних і інституційних чинників. Метою статті є дослідження Чорнобильської катастрофи як поворотного моменту в еволюції культури безпеки та технологічного врядування у сфері використання складних технологій. Особливу увагу приділено місцю ядерної енергетики в радянській модернізаційній політиці, розвитку програми реакторів РБМК, особливостям організаційної культури радянської ядерної галузі, а також управлінню технічними знаннями до та після аварії. Методологічну основу дослідження становлять методи історичного аналізу, історіографічного огляду, порівняльного аналізу та аналізу соціотехнічних систем. Джерельну базу формують документи Міжнародного агентства з атомної енергії, матеріали Чорнобильського форуму, а також сучасні дослідження з історії науки і техніки, ядерної безпеки, ризикології та технологічного врядування. У статті проаналізовано технічні та інституційні передумови аварії, кризу технологічної експертизи, переосмислення поняття ядерного ризику після 1986 р., а також формування концепції культури безпеки як нового підходу до забезпечення надійності складних технологічних систем. Встановлено, що Чорнобильська катастрофа не може бути адекватно пояснена виключно технічними несправностями або людськими помилками. Аварія стала проявом системної несправності, що виникла внаслідок взаємодії конструктивних особливостей реактора, організаційних практик, інституційних обмежень і недоліків у циркуляції інформації, пов’язаної з безпекою. Показано, що катастрофа суттєво вплинула на міжнародні підходи до оцінювання технологічних ризиків, сприяла становленню концепції культури безпеки як одного з ключових принципів ядерного врядування та стимулювала розвиток нових механізмів міжнародного співробітництва у сфері ядерної безпеки, аварійної готовності та регуляторного нагляду. Обґрунтовано, що історичне значення Чорнобиля виходить далеко за межі ядерної енергетики. Уроки катастрофи вплинули на формування сучасних підходів до управління складними технологіями, ризик-менеджменту та інституційної стійкості. Особливу актуальність вони зберігають у контексті досягнення Цілей сталого розвитку ООН, насамперед у сферах охорони здоров’я, сталої енергетики, інноваційної інфраструктури та ефективного врядування. З позицій історії науки і техніки Чорнобильська катастрофа постає важливим прикладом того, як великі технологічні аварії здатні трансформувати наукові знання, організаційні практики та міжнародні підходи до управління технологічними ризиками.
Завантаження
Посилання
Arnhold, V. (2020). “Accidents Without Borders”? The Renationalization of a Global Problem in the French Media. In E. Neveu, & M. Surdez, (Eds.), Globalizing Issues: How Claims, Frames, and Problems Cross Borders (pp. 117‒136). Cham: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-52044-1_6
Balonov, M. I. (2007). The Chernobyl Forum: major findings and recommendations. Journal of Environmental Radioactivity, 96(1‒3), 6‒12. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2007.01.015
Balonov, M., & Bouville, A. (2020). Radiation exposures due to the Chernobyl accident. In J. Nriagu (Ed.), Encyclopedia of Environmental Health (Second Edition) (pp. 448‒459). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-409548-9.02015-7
Bromet, E. J. (2014). Emotional consequences of nuclear power plant disasters. Health Physics, 106(2), 206‒210. https://doi.org/10.1097/HP.0000000000000012
Cardis, E., Howe, G., Ron, E., Bebeshko, V., Bogdanova, T., Bouville, A., ... & Zvonova, I. (2006). Cancer consequences of the Chernobyl accident: 20 years on. Journal of Radiological Protection, 26(2), 127‒140. https://doi.org/10.1088/0952-4746/26/2/001
Chan, P. S. W., & Dastur, A. R. (1989). The sensitivity of positive scram reactivity to neutronic decoupling in the RBMK-1000. Nuclear Science and Engineering, 103(3), 289–293. https://doi.org/10.13182/NSE89-A23680
D’Auria, F., Gabaraev, B., Radkevitch, V., Moskalev, A., Uspuras, E., Kaliatka, A., ... & Pierro, F. (2008a). Thermal-hydraulic performance of primary system of RBMK in case of accidents. Nuclear Engineering and Design, 238(4), 904‒924. https://doi.org/10.1016/j.nucengdes.2007.03.005
D’Auria, F., Gabaraev, B., Soloviev, S., Novoselsky, O., Moskalev, A., Uspuras, E., ... & Kryuchkov, D. (2008b). Deterministic accident analysis for RBMK. Nuclear Engineering and Design, 238(4), 975‒1001. https://doi.org/10.1016/j.nucengdes.2007.03.006
D’Auria, F., Soloviev, S., Mazzini, D., & Sollima, C. (2008c). Deterministic safety technology for RBMK reactors. Science and Technology of Nuclear Installations, 2008(1), 781824. https://doi.org/10.1155/2008/781824
Fesenko, S. V., Alexakhin, R. M., Balonov, M. I., Bogdevich, I. M., Howard, B. J., Kashparov, V. A., ... & Zhuchenka, Y. M. (2006). Twenty years’ application of agricultural countermeasures following the Chernobyl accident: lessons learned. Journal of Radiological Protection, 26(4), 351‒359. https://doi.org/10.1088/0952-4746/26/4/R01
Guth, S. (2022). The nuclear landscape as a garden: An envirotechnical history of Shevchenko/Aktau, 1959–2019. In S. Bauer, & T. Penter (Eds.), Tracing the Atom (pp. 21‒48). Abingdon, Oxon: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003246893-3
Guth, S., Gestwa, K., Penter, T., & Richers, J. (2019). Soviet nuclear technoscience. Topography of the field and new avenues of research. Cahiers du monde russe. Russie-Empire russe-Union soviétique et États indépendants, 60(60/2‒3), 257‒280. https://doi.org/10.4000/monderusse.11201
Havenaar, J. M., Rumyantzeva, G. M., van den Brink, W., Poelijoe, N. W., van den Bout, J., van Engeland, H., & Koeter, M. W. J. (1997). Long-Term mental health effects of the Chernobyl disaster: An epidemiologic survey in two former Soviet regions. American Journal of Psychiatry, 154(11), 1605–1607. https://doi.org/10.1176/ajp.154.11.1605
International Atomic Energy Agency (IAEA). (1986a). Convention on Early Notification of a Nuclear Accident. Vienna: IAEA. Retrieved from https://www.iaea.org/sites/default/files/infcirc335.pdf
International Atomic Energy Agency (IAEA). (1986b). Convention on Assistance in the Case of a Nuclear Accident or Radiological Emergency. Vienna: IAEA. Retrieved from https://www.iaea.org/sites/default/files/infcirc336.pdf
International Atomic Energy Agency (IAEA). (1991). Safety Culture (Safety Series No. 75-INSAG-4). Vienna: IAEA Retrieved from https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/Pub882_web.pdf
International Atomic Energy Agency (IAEA). (1992). The Chernobyl Accident: Updating of INSAG-1 (INSAG-7). Vienna: IAEA. Retrieved from https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/Pub913e_web.pdf
Jasanoff, S. (2003). Technologies of humility: Citizen participation in governing science. Minerva, 41(3), 223–244. https://doi.org/10.1023/A:1025557512320
Josephson, P. (2000). Red atom: Russia's nuclear power program from Stalin to today. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press.
Knoglinger, E., Wölfl, H., & Kaliatka, A. (2015). Heat transfer in the core graphite structures of RBMK nuclear power plants. Nuclear Engineering and Design, 293, 413‒435. https://doi.org/10.1016/j.nucengdes.2015.07.008
Kuchinskaya, O. (2014). The politics of invisibility: Public knowledge about radiation health effects after Chernobyl. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262027694.001.0001
Le Coze, J. C. (2018). An essay: societal safety and the global 1, 2, 3. Safety Science, 110(Part C), 23‒30. https://doi.org/10.1016/j.ssci.2017.09.008
Lindee, S. (2016). Survivors and scientists: Hiroshima, Fukushima, and the Radiation Effects Research Foundation, 1975–2014. Social Studies of Science, 46(2), 184‒209. https://doi.org/10.1177/0306312716632933
Marples, D. R. (1988). The social impact of the Chernobyl disaster. New York: St. Martin's Press. https://doi.org/10.1007/978-1-349-19428-5
Oe, M., Takebayashi, Y., Sato, H., & Maeda, M. (2021). Mental health consequences of the Three Mile Island, Chernobyl, and Fukushima nuclear disasters: A scoping review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(14), 7478. https://doi.org/10.3390/ijerph18147478
Perrow, C. (1999). Normal accidents: Living with high-risk technologies (2nd ed.). Princeton University Press. Retrieved from https://press.princeton.edu/books/paperback/9780691004129/normal-accidents
Pylypchuk, О. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, О. O. (2021). Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Space Science and Technology, 27(2), 85–92. https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085
Sato, A., & Lyamzina, Y. (2018). Diversity of concerns in recovery after a nuclear accident: A perspective from Fukushima. International Journal of Environmental Research and Public Health, 15(2), 350. https://doi.org/10.3390/ijerph15020350
Schmid, S. D. (2006). Celebrating tomorrow today: The peaceful atom on display in the Soviet Union. Social Studies of Science, 36(3), 331‒365. https://doi.org/10.1177/0306312706055534
Schmid, S. D. (2011). When safe enough is not good enough: Organizing safety at Chernobyl. Bulletin of the Atomic Scientists, 67(2), 19‒29. https://doi.org/10.1177/0096340211399404
Schmid, S. D. (2015). Producing Power: The Pre-Chernobyl History of the Soviet Nuclear Industry. Cambridge, MA: The MIT Press.
Schmid, S. D. (2016). What if there’s a next time? Preparedness after Chernobyl and Fukushima: A European-American response. Bulletin of the Atomic Scientists, 72(4), 260–261. https://doi.org/10.1080/00963402.2016.1194623
Schmid, S. D. (2018). Of plans and plants: How nuclear power gained a foothold in Soviet energy policy. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 66(1), 124‒141. https://doi.org/10.25162/jgo-2018-0006
Schmid, S. D. (2019). A new “nuclear normalcy”? Journal of International Political Theory, 15(3), 297‒315. https://doi.org/10.1177/1755088218796674
Tronko, M., Howe, G., Bogdanova, T., Bouville, A., Epstein, O., Brill, A., ... & Beebe, G. (2006). A cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases after the Chornobyl accident: thyroid cancer in Ukraine detected during first screening. Journal of the National Cancer Institute, 98(13), 897‒903. https://doi.org/10.1093/jnci/djj244
United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation (UNSCEAR). (2011). Health effects due to radiation from the Chernobyl accident. In Sources and effects of ionizing radiation: UNSCEAR 2008 report to the General Assembly with scientific annexes (Vol. II, Annex D, pp. 45–220). United Nations. https://doi.org/10.18356/6f16bace-en
United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (A/RES/70/1). United Nations. Retrieved from https://sdgs.un.org/publications/transforming-our-world-2030-agenda-sustainable-development-17981
Uspuras, E., & Kaliatka, A. (2012). Deterministic analysis of beyond design basis accidents in RBMK reactors. In S. H. Chang (Ed.), Nuclear Power Plants. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/34501
Vaughan, D. (1996). The Challenger launch decision: Risky technology, culture, and deviance at NASA. Chicago: University of Chicago Press.
Wakabayashi, T., Mochizuki, H., Midorikawa, H., Hayamizu, Y., & Kitahara, T. (1987). Analysis of the Chernobyl Reactor Accident (I) Nuclear and thermal hydraulic characteristics and follow-up calculation of the accident. Nuclear Engineering and Design, 103(2), 151‒164. https://doi.org/10.1016/0029-5493(87)90270-6
World Commission on Environment and Development (WCED). (1987). Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future. United Nations. http://www.un-documents.net/our-common-future.pdf
Yurchenko, O., Strelko, O., Vasilova, H., Rudiuk, M., Goretskyi, O. (2023). Analysis of the possibility of using analytical methods to model the risks and consequences of transport events in the transport of dangerous goods by railway transport. In: M. Nechyporuk, V. Pavlikov, D. Kritskiy (Eds.), Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering - 2022. ICTM 2022. Lecture Notes in Networks and Systems, 657 (pp. 745–754). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-36201-9_61
Yurchenko, O., Strelko, O., Rudiuk, M., Horban, A., Bernatskyi, A. (2023). Forecasting and modeling of the consequences of transport events during the transportation of dangerous goods by rail transport. In: O. Arsenyeva, T. Romanova, M. Sukhonos, I. Biletskyi, Ye. Tsegelnyk (Eds.), Smart Technologies in Urban Engineering. STUE 2023. Lecture Notes in Networks and Systems, 807 (pp. 378–389). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-46874-2_33
Кількість переглядів: 89 Кількість завантажень PDF: 25
Авторське право (c) 2026 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
