Заснування Харківського практичного технологічного інституту в контексті модернізації
Анотація
У статті розглядається історія створення Харківського практичного технологічного інституту в широкому контексті процесів модернізації. Історія відкриття технологічного інституту у Харкові розглядається в контексті соціально-економічних змін на Півдні Російської імперії, насамперед в «українських губерніях», в останній третині XIX ‒ на початку XX століть. Методологічною основою статті є модернізаційний підхід. Зміни, що відбулися в Російській імперії в останній третині XIX ‒ на початку XX століття, розглядаються як модернізаційний рух. Під модернізацією ми розуміємо перетворення, що суспільство переживає на шляху розвитку від традиційного сільського господарства до урбанізованого та індустріального. Ми виходимо з того, що модерне суспільство того часу усвідомлювало швидкість промислового виробництва, потребу в кваліфікованих інженерних кадрах. Навчання таких кадрів вимагало відкриття вищих навчальних закладів на місцях. Процеси індустріалізації, міграції та урбанізації, відповідно до теорії модернізації, були головними складовими соціального розвитку в XIX столітті. Обраний авторами підхід дозволив проаналізувати формування вищих технічних закладів Російської імперії на прикладі Харківського практичного технологічного інституту в рамках модернізаційних змін. Підхід в рамках нової імперської історії дозволив врахувати соціально-політичний підтекст ситуації та рішення, які сприяли створенню технічних університетів на півдні імперії. Ми дійшли висновку, що поява у Харкові вищого технічного навчального закладу ‒ Харківського практичного технологічного інституту, була обумовлена попитом місцевих еліт, якому відповідала найвища бюрократія Санкт-Петербурга, а також ситуацією в самому місті. Цей компроміс не відміняв певного суперництва як на найвищому бюрократичному рівні ‒ Міністерства фінансів та Міністерства народної освіти, так і на регіональному рівні, зокрема між харківською університетською елітою та натхненниками ідеї окремого технічного закладу .
Завантаження
Посилання
Ahlström, G. (1978). Higher technical education and the engineering profession in France and Germany during the 19th century. Economy and History, 21(2), 51‒88. https://doi.org/10.1080/00708852.1978.10418955
Aksakov, I. S. (1858). Issledovaniye o torgovle na ukrainskikh yarmarkakh. [Study on trade at Ukrainian fairs]. Sankt-Peterburg : tip. Imp. Akad. nauk. [in Russian].
Bagaley, D. I., & Miller, D. P. (1993) Istoriya goroda Kharkova za 250 let ego sushchestvovaniya (1655 – 1905). [History of the city of Kharkov for 250 years of its existence (1655 ‒ 1905)]. Vol. 2. Kharkov: Kharkovskaya knizhnaya fabrika im. M. V. Frunze. [in Russian].
Brower, D. R. (1990). The Russian City between Tradition and Modernity, 1850‒1900. Berkeley-Los Angeles Oxford: University of California Press. Retrieved from: https://publishing.cdlib.org/ucpressebooks/view?docId=ft4m3nb2mm;brand=ucpress
Capecchi, D., & Ruta, G. (2014). European polytechnic schools in nineteenth century and Karlsruhe’s exemplary case, Meccanica, 49(1), 13‒21. https://doi.org/10.1007/s11012-013-9866-9
DAKhO, f. 45, op. 1, t. 2, Pro vidkryttia KhTI.
DAKhO, f. R 1682, t. 2, op. 1, spr. 10, Spravy ta inshi materialy KhTI.
Davies, Norman. (1997). Europe: A History. London: Pimlico.
Dovzhuk, I. V. (2009). Industrial`ny`j Donbas v istoriyi rozvy`tku ekonomiky` Naddnipryans`koyi Ukrayiny` (druga polovy`na XIX–pochatok XX st.). [Industrial Donbass in the history of economic development of Russian-rulled Ukraine (second half of the XIX-beginning of the XX century)], Luhans`k: Vy`davny`cztvo SNU im. V. Dalya [in Ukrainian].
Glebov, S., Mogil'ner, M., & Semenov, A. (2015). Novaya imperskaya istoriya Severnoy Evrazyy. Dolhyy XVIII vek y stanovlenye modernyzatsyonnoy imperyy [The Long Eighteenth Century and the Rise of Modernizing Empire]. Ab Imperio, (1), 323‒447.[in Russian].
Gutnyk, M. V. (2016). Vplyv naukovykh rozrobok kharkivs'kykh uchenykh-tekhnolohiv na formuvannya novoho urbanistychnoho prostoru na mezhi XIX– XX stolit' (na prykladi mista Kharkova) [The influence of scientific developments of Kharkiv scientists-technologists on the formation of a new urban space at the turn of the XIX-XX centuries (on the example of the city of Kharkiv).]. Narodna tvorchist' ta etnolohiya ‒ Folk art and ethnology, 1. Retrieved from: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/38898/1/NTE_2016_1_Hutnyk_Vplyv_naukovykh.pdf [in Ukrainian].
Imperskaya, N. (2015). Novaya imperskaya istoriya Severnoy Evrazii. Dilemma stabilnosti i progressa: imperiya i reformy. XIXts. [The Dilemma of Stability and Progress: Empire and Reforms in the Nineteenth Century]. Ab Imperio, (2), 167‒253. https://doi.org/10.1353/imp.2015.0068
Konstantinova, V. M. (2010). Urbanizatsiya: pivdennoukrayins'kyy vymir (1861‒1904 roky) [Urbanization: the South Ukrainian dimension (1861‒1904).]. Zaporizhzhya: AA Tandem [in Ukrainian].
Koshman, L. V. (2008). Gorod i gorodskaya zhizn v Rossii XIX stoletiya. Sotsialnyye i kulturnyye aspekty. [City and urban life in Russia in the 19th century. Social and cultural aspects]. Moskva: ROSSPEN [in Russian].
Kulikov, V. O. (2014). Inozemni pidpryyemtsi yak importery kapitalu, innovatsiy ta menedzhmentu v ukrayins'kykh guberniyakh Rosiys'koyi imperiyi naprykintsi XIX – na pochatku XX st. [Foreign entrepreneurs as importers of capital, innovation and management in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the late XIX ‒ early XX centuries.]. Ukrainian Historical Journal ‒ Ukrayins'kyy istorychnyy zhurnal, (3), 151‒167 [in Ukrainian]. Retrieved from: https://history.vn.ua/journal/journal_2014_3/10.html
Lincoln, W. B. (1982). In the Vanguard of reform: Russia’s Enlightened Bureaucrats, 1825‒1861. DeKalb: Northern Illinois University Press.
Mercer, L. P., & Ponticell, J. A. (2012). Polytechnic Education: A key to regional economic development. A Journal of Science, Technology, Ethics, and Policy 3(1), 45‒51. Retrieved from: http://www.synesisjournal.com/vol3_t/Mercer_2012_T45-51.pdf
Moore, J. (2019). A Brief History of Universities. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-01319-6
Nikitin, Yu. O. (2018). Mis'ki spil'noty Livoberezhnoyi Ukrayiny u period modernizatsiyi druhoyi polovyny ХІХ st. [Urban communities of the Left Bank Ukraine during the modernization of the second half of the XIX century]. Kyyivs'ki istorychni studiyi – Kyiv historical studies, 1, 80‒84. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khs_2018_1_12 [in Ukrainian].
Payps, R. (1993). Rossiya pri starom rezhime ‒ [Russia under the old regime]. Moskva: Nezavisimaya gazeta [in Russian].
Pombo Vejarano, C., & Ramírez, M. T. (2002). Technical education in England, Germany and France in the nineteenth century: a comparison. Editorial Universidad del Rosario. Retrieved from: https://ideas.repec.org/p/col/000091/003543.html
Portnova, T. (2012). Ukrainski mista Rosiiskoi imperii seredyny KhIKh – pochatku KhKh stolit v svitli modernizatsiinoi teorii [Ukrainian cities of the Russian Empire in the mid-nineteenth ‒ early twentieth centuries in the light of modernization theory]. Retrieved from: http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/242-tetiana-portnova-ukrainski-mista-rosiiskoi-imperii-seredyny-khikh-pochatku-khkh-stolit-v-svitli-modernizatsiinoi-teorii
Pozner, S. V. (1914). Evrei v obshchey shkole (K istorii zakonodatelstva i pravitelstvennoy politiki v oblasti evreyskogo voprosa). [Jews in the General School (Towards a History of Legislation and Government Policy in the Field of the Jewish Question)]. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo «Razum» [in Russian].
RHYA, f. 1276, op. 20, spr. 85, ark. 45, Osoblyvi zhurnaly zasidan Rady ministriv.
RHYA, f. 1293, op. 97, spr. 155, ark. 9.
Rüegg, W. (Ed.). (2004). A history of the university in Europe: Volume 3, universities in the nineteenth and early twentieth centuries (1800–1945) (Vol. 3). Cambridge University Press.
K 25-letiyu KhTI imperatora Aleksandra III, 1885‒1910. (1910). Vedomosti yuzhno-russkogo obschestva tehnologov, September, 9, 1910.
Vodotyka, T. (2018). Urbanistychne seredovyshche ta pidpryiemnytstvo: paradyhmy spivisnuvannia ta vzaiemodii v pidrosiiskii Ukraini v dobu imperskykh modernizatsiinykh peretvoren [Urban environment and entrepreneurship: paradigms of coexistence and interaction in Dnieper Ukraine in the frame of imperial modernization]. Regional history of Ukraine ‒ Rehional'na istoriya Ukrayiny, 12, 141‒156. Retrieved from: http://resource.history.org.ua/publ/reisuk_2018_12_9 [in Ukrainian].
Wirtschafter, E. K. (1994). Structures of Society. Imperial Russia’s “People of Various Ranks”. DeKalb: Northern Illinois University Press.
Кількість переглядів: 1179 Кількість завантажень PDF: 651
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
