Історія формування італійської національної енциклопедичної традиції: Проєкт Treccani (1925–2025). Попереднє дослідження
Анотація
У дослідженні проаналізовано виникнення та розвиток національної енциклопедичної традиції Італії, сформованої діяльністю Istituto della Enciclopedia Italiana fondata da Giovanni Treccani, сторіччя якого, що відзначається у 2025 році, створює важливий контекст для переосмислення його культурної місії. У роботі застосовано описовий та аналітичний методи з метою систематизації, інтерпретації та порівняння первинних і вторинних джерел, пов’язаних з історією італійської енциклопедистики. Визначено ключові риси, що утвердили Treccani як інтелектуальний проєкт державотворчого значення, зокрема раннє залучення академічної експертизи, територіально та дисциплінарно різноманітний авторський корпус і послідовне прагнення подавати верифіковані знання у межах єдиної гуманістичної концепції. Проаналізовано, як Інститут еволюціонував від амбітної міжвоєнної видавничої ініціативи до провідної наукової установи, що справила тривалий вплив на розвиток гуманітарних і соціальних наук в Італії. Особливу увагу приділено цифровій трансформації XXI століття, яка істотно розширила доступність, тематичний спектр і суспільну значущість енциклопедичних ресурсів Treccani. Досліджено також матеріали, пов’язані з українською тематикою, у друкованих та цифрових колекціях Інституту і встановлено, що українські науковці не брали безпосередньої участі у формуванні первісного енциклопедичного корпусу. Ця обставина засвідчує необхідність подальшого аналізу того, як українські сюжети інтерпретуються крізь призму італійської інтелектуальної традиції та репрезентуються у європейській довідковій культурі. Отримані результати підкреслюють роль Treccani як стійкої моделі національної консолідації знань і демонструють ширшу вагу енциклопедичних інституцій для культурної дипломатії та транскордонної інтелектуальної історії. Перспективи подальших досліджень можуть передбачати порівняльний аналіз національних енциклопедичних традицій та їх сучасних трансформацій.
Завантаження
Посилання
Almagià, R. (1930). La geografia nella Enciclopedia Italiana. Bollettino della Società Geografica Italiana, 67(3–4), 301–317. Retrieved from https://www.bsgi.it/index.php/bsgi/article/download/5216/4534 [in Italian].
Benedetti, A. (2005). L’Enciclopedia Italiana Treccani e la sua biblioteca. Biblioteche Oggi, 8, 39–46 [in Italian].
Bentzen, N. (2018). Europe’s online encyclopaedias. Equal access to knowledge of general interest. Brussels: European Parliamentary Research Service. https://doi.org/10.2861/002977
Borchuk, S. (2017). Ukrainian encyclopaedic tradition of the 20th century. Codrul Cosminului, 23(2), 273–290. Retrieved from https://codrulcosminului.usv.ro/wp-content/uploads/2022/12/Article.2.Vol_.23-2.pdf
Castellani, C. (2020). Per un profilo di Giovanni Treccani. La Cultura, 2–3, 453–479. https://doi.org/10.1403/99579 [in Italian].
Cavaterra, A. (2014). La rivoluzione culturale di Giovanni Gentile. La nascita della Enciclopedia italiana. Siena: Cantagalli [in Italian].
Di Matteo, M. (2024). Le voci di finanza della Enciclopedia Italiana: Spunti di riflessione ulteriori. Pensiero Economico Italiano, 12(1), 1–15. https://doi.org/10.19272/202406301001 [in Italian].
Dubrovina, L., Lobuzina, K., Onyschenko, O., & Boriak, H. (2020). Digital humanities and databases of cultural heritage in libraries of Ukraine. Rukopisna Ta Knižkova Spadŝina Ukraïni, 25, 290–309. https://doi.org/10.15407/rksu.25.290 [in Ukrainian].
Dziuba, I. (Ed.). (2021). Ukrainian electronic based encyclopedias in light of socio-humanities. Kyiv: Institute of Encyclopedic Research, National Academy of Sciences of Ukraine. https://doi.org/10.37068/b/9789660296770
Fonzo, E. (2021). Il fascismo nell'Enciclopedia italiana. Mondo contemporaneo, 1, 5–46. https://doi.org/10.3280/MON2021-001001 [in Italian].
Gamba, C. (2022). The collaboration of female art historians with the Treccani Italian Encyclopedia (1925–1938). Studies on the Value of Cultural Heritage, 13, 285–297. https://doi.org/10.13138/2039-2362/3115 [in Italian].
Gentile, G. (1929). Prefazione. In Enciclopedia Italiana di scienze, lettere ed arti (Vol. 1, pp. xi–xx). Roma: Istituto Giovanni Treccani [in Italian].
Gentile, E. (2003). The struggle for modernity: Nationalism, futurism, and fascism. Westport, CT, & London: Praeger Publishers.
Gerbi, S. (2003). Treccani – 1949 corrigenda. Belfagor, 58(1), 81–96. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/26149995 [in Italian].
Gregory, T. (2011). L’Istituto dell’Enciclopedia Italiana. Nuova informazione bibliografica, 8(4), 651–654. https://doi.org/10.1448/35997 [in Italian].
Gregory, T., & Bray, M. (dirs.). (2015). Treccani. Novanta anni di cultura italiana, 1925–2015. Roma: Istituto della Enciclopedia Italiana [in Italian].
Ishchenko, O. S., & Stepanenko, M. I. (2024). Ukrainian encyclopedias in current socio-communicative challenges. Kyiv: The NASU Institute of Encyclopedic Research. https://doi.org/10.37068/b/9786171402430 [in Ukrainian]
Jackson, S. L. (1977). Towards a History of the Encyclopedia: From Amenemope of Egypt to the Collapse of Greek in Rome. The Journal of Library History, 12(4), 342–358. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/25540780
Jermen, N. (2023). Open access encyclopedia: an important component of knowledge infrastructure. PUBMET. https://doi.org/10.15291/pubmet.4264
König, J., & Woolf, G., (eds.). (2013). Encyclopaedism from Antiquity to the Renaissance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139814683
Lakishyk, D. (2023). Specific Assistance of Western Countries to Ukraine in the War with the Russian Federation. Problems of World History, 23, 83–93. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-23-4 [in Ukrainian]
Loveland, J. (2019). The European encyclopedia: From 1650 to the twenty-first century. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108646390
Pawlicka-Deger, U., & Thomson, C. (Eds.). (2023). Digital humanities and laboratories. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003185932
Popyk, V. (2011). Svitovyi dosvid formuvannia resursiv istoryko-biohrafichnoi informatsii za novoi i novitnoi doby [World experience in forming historical and biographical information resources for the new and modern era]. Bibliotechnyi Visnyk ‒ Library Bulletin, (4), 46–55. Retrieved from http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/bv_2011_4_7.pdf [in Ukrainian].
Savchenko, O. (2025). Events in the world of encyclopedias. The Encyclopedia Herald of Ukraine, 17, 153–156. https://doi.org/10.37068/evu.17.13
Syaflin, S. L., Ayurachmawati, P., & Sunedi. (2023). Development of A Digital-Based Encyclopedia on Elementary School Science Content. Jurnal Penelitian Pendidikan IPA, 9(12), 11560–11567. https://doi.org/10.29303/jppipa.v9i12.5812
Treccani degli Alfieri, G. (1939). Enciclopedia Italiana Treccani: Idea, esecuzione, compimento. A cura di C. Tumminelli. Milano: Edizioni d’Arte Emilio Bestetti [in Italian].
Turi, G. (2002). Il mecenate, il filosofo e il gesuita. L’“Enciclopedia italiana”, specchio della nazione. Il Mulino [in Italian].
Vidnianskyi, S. (2017). Z dosvidu intehratsii vitchyznianoi istorii u svitovu: problemy vsesvitnoi istorii u bahatotomnii «Entsyklopedii istorii Ukrainy» [Based on the Experience of Integrating National History with World History: World Historical Issues Raised in Multivolume “Encyclopedia of the History of Ukraine”]. Problemy Vsesvitnoi Istorii ‒ Problems of World History, (3), 9–29. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2017-3-1 [in Ukrainian].
Yeo, R. R. (2007). Lost Encyclopedias: Before and After the Enlightenment. Book History, 10, 47–68. https://doi.org/10.1353/bh.2007.a222387
Zhelezniak, M. H., & Ishchenko, O. S. (2025). Online Encyclopedias and Generative Artificial Intelligence: Challenges and Opportunities (case of the Encyclopedia of Modern Ukraine). Science and Innovation, 21(2), 64–72. https://doi.org/10.15407/scine21.02.064 [in Ukrainian]
Zhelezniak, M., & Ishchenko, O. (2023). Ukrainian encyclopedistics in wartime (based on the Encyclopedia of Modern Ukraine). Studia Lexicographica, 17(32), 163–175. https://doi.org/10.33604/sl.17.32.7
Кількість переглядів: 182 Кількість завантажень PDF: 95
Авторське право (c) 2026 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
