Парадигми планування через економічну історію
Анотація
Планування було, є і буде найважливішою складовою наукової та практичної діяльності людей, що пов'язано з необхідністю здійснення цілеспрямованого розвитку науки, техніки, суспільства. Стаття присвячена дослідженню розвитку планування в контексті історії економіки та економічної думки. Метою статті є дослідження формування парадигм планування протягом економічної історії як відображення особливостей соціально-економічних процесів, що домінували з кінця ХІХ століття та до початку ХХІ століття. Для досягнення поставленої мети використовувалися загально наукові (аналіз, синтез, індукція та дедукція, узагальнення літературних) і спеціальні (історико-ретроспективний, хронологічний, історико-типологічний, історико-системний методи) методи. Результати дослідження показали, що основною рушійною силою генезису є зміна ступеня передбачуваності соціально-економічних процесів та рівня невизначеності їх майбутнього розвитку. Історичний процес формування парадигм планування поділяється на три періоди домінування: І. Неокласичної парадигми (з кінця ХІХ ст. до 1970-х років); ІІ. Неінституційна парадигма ((з кінця 1970-х до кінця 1980-х років); ІІІ. Еволюційної парадигми (з кінця 1980-х років до початку ХХІ ст.). Формування неокласичної парадигми було обумовлено розвитком капіталізму в Європі та засноване на припущенні про передбачуваність динаміки соціально-економічних процесів. Це дозволяло здійснювати оптимізаційне планування шляхом продовження у майбутнє тенденцій, які склалися у минулому. Необхідність розгляду поточного та майбутнього стану інституцій та їх впливу на діяльність економічних агентів (підприємців, компаній, держави) обумовила формування неоінституційної парадигми планування. Визнання нестабільності середовища привело до формування еволюційної парадигми планування, заснованої на врахуванні тенденцій у навколишньому середовищі, що змінюється, та їх динаміки, а також можливості економічних агентів адекватно реагувати (адаптуватися) на них. Одним з основних факторів формування нових парадигм планування стало поглиблення розриву між теорією і практикою планування, наслідком чого була неможливість отримання достовірних перспективних прогнозів при використанні загально вживаного інструментарію прогнозування. Однією з особливостей формування парадигм планування є паралельне використання, що дозволяє забезпечити їх розвиток з урахуванням соціально-економічних процесів, що склалися.
Завантаження
Посилання
Ackoff, R. L. (1969). A Concept of Corporate Planning. New York: Wiley-Interscience.
Archibugi, F. (2007). Planning Theory: From the Political Debate to the Methodological Reconstruction. Milan: Springer. https://doi.org/10.1007/978-88-470-0696-6
Avar, A. A., & Cive, Y. Ö. (2024). Rethinking planning and nature conservation through degrowth/post-growth debates, Futures, 161, 103416. https://doi.org/10.1016/j.futures.2024.103416
Beauregard, R. A. (1987). Progress report: The object of planning. Urban Geography, 8(4), 367–373. https://doi.org/10.2747/0272-3638.8.4.367
Berisha, E., Cotella, G., Janin Rivolin, U., & Solly, A. (2021). Spatial governance and planning systems in the public control of spatial development: a European typology. European Planning Studies, 29(1), 181–200. https://doi.org/10.1080/09654313.2020.1726295
Blaug, M. (1987). Economic History and the History of Economics. New York: New York University Press.
Innes, J. E., & Booher, D. E. (1999). Consensus building and complex adaptive systems: a framework for evaluating collaborative planning. Journal of the American Planning Association, 65(4), 412–423. https://doi.org/10.1080/01944369908976071
Brealey, R., Myers, S., & Allen, F. (2019). Principles of Corporate Finance. New York: McGraw Hill.
Coase, R. H., (1990). The Firm, the Market, and the Law. Chicago: University of Chicago Press.
Cyert, R. M., & Hedrick, C. L. (1972). Theory of the firm: past, present and future; An Interpretation. Journal of Economic Literature, 10(2), 398–412. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/2721463
Friedmann, J. (1987). Planning in the Public Domain: From Knowledge to Action. Princeton: Princeton University Press.
Glushchenko, V. V. (2021). Strategic planning of organizations ' transition to the sixth technological order in the national economy. International Journal of Engineering Science Technologies, 5(1), 30–46. https://doi.org/10.29121/IJOEST.v5.i1.2021.159
Healey, P. (2020). Collaborative Planning: Shaping Places in Fragmented Societies. New Delhi: Bloomsbury Publishing. https://doi.org/10.1007/978-1-137-08600-6
Hodgson, G. M. (1988). Economics and Institutions: A Manifesto for a Modem Institutional Economics. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Kleyner, G B., Tambovtsev, B. L., & Kachalov, P. M. (1997). Predpriyatiye v Nestabil'noy Ekonomicheskoy Srede: Riski, Strategii, Bezopasnost' [Enterprise in an Unstable Economic Environment: Risks, Strategies, Security]. Moscow: Ekonomika [in Russian]
Kravchenko, O. O., & Kychygin, A. (2023). Planuvannya innovatsiy pidpryyemstv v umovakh rynkovoyi ekonomiky [Planning of enterprise innovations in market economy conditions]. Adaptyvne Upravlinnya: Teoriya i Praktyka. Seriya Ekonomika – Adaptive Management: Theory and Practice. Economics Series, 16(32). https://doi.org/10.33296/2707-0654-16(32)-04 [in Ukrainian]
Midgley, G. (2000). Systemic Intervention: Philosophy, Methodology, and Practice, Contemporary Systems Thinking. New York: Klüwer Academic/Plenum Publishers.
Nalimov, V. V. (1971). Planirovaniye Eksperimenta [Experiment Planning]. Moscow: Nauka [in Russian]
Nelson, R. R., & Winter, S. G. (1982). An Evolutionary Theory of Economic Change. Harvard: Harvard University Press.
North, D. C. (2003). Understanding the process of economic change. In Forum Series on the Role of Institutions in Promoting Economic Growth. Forum 7. Institutional Barriers to Economic Change: Cases Considered. Arlington, VA: George Mason University. Mercatus Center. Retrieved from https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnacx402.pdf
Nummi, P., Staffans, A., & Helenius, O. (2023). Digitalizing planning culture: a change towards information model-based planning in Finland. Journal of Urban Management, 12(1), 44–56. https://doi.org/10.1016/j.jum.2022.12.001
Prokhorova, V., Shkurenko, O., Kravchenko, O., Miahkykh, I., Dalyk, V., Kostiuk, O., & Makovoz, O. (2024). Building a model for evaluating the efficiency of circular transformations in the context of technology transfer. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13(129), 100–112. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.303992
Rydin, Y. (2021). Theory in Planning Research. Singapore: Palgrave Macmillan Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-33-6568-1
Samuelson, P. А. (1991). Economics. London: McGraw-Hill Book Company.
Trischler, M. F. G., & Li-Ying, J. (2023). Digital business model innovation: toward construct clarity and future research directions. Review of Managerial Science, 17(1), 3–32. https://doi.org/10.1007/s11846-021-00508-2
Verma, N. (Ed.). (2007). Institutions and Planning. Amsterdam: Emerald Group Publishing.
Weintraub, E. R. (2002). How Economics Became a Mathematical Science. Durham, NC: Duke University Press. https://doi.org/10.1215/9780822383802
Williamson, O. E., (1985). The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting. New York: Free Press.
Yadav, A., Pal, N., Patra, J., & Yadav, M. (2020). Strategic planning and challenges to the deployment of renewable energy technologies in the world scenario: its impact on global sustainable development. Environment, Development and Sustainability, 22, 297–315. https://doi.org/10.1007/s10668-018-0202-3
Yang, R., Han, B., Zhang, Q., Han, Z., & Long, Y. (2023). Integrated optimization of train route plan and timetable with dynamic demand for the urban rail transit line. Transportmetrica B: Transport Dynamics, 11(1), 93–126. https://doi.org/10.1080/21680566.2022.2040064
Кількість переглядів: 3306 Кількість завантажень PDF: 471
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
