Металеві прикраси з курганного некрополя білозерської культури Чорнянка (11–10 ст. до н. е.)
Анотація
Рівнинний могильник біля села Чорнянка Каховського району Херсонської області є одним з найбільших ґрунтових могильників Білозерської археологічної культури доби пізньої бронзи у Північному Причорномор'ї. Культурно-хронологічне місце могильника Чорнянка було визначено на основі аналізу основних особливостей поховальних конструкцій, обряду та інвентарю. Встановлена дата його функціонування – 11–10 ст. до н. е. Виявлено та досліджено 24 поховання. Більшість з них містили поховальний інвентар: кераміку, кістяні та бронзові знаряддя праці, прикраси з бронзи, кістки, агату, перламутру, хітину та скла. У статті представлено результати металографічного та рентгеноспектрального аналізу бронзових прикрас з могильника Чорнянка: шпильок, скроневих кілець та сережок. Представлено та описано характерні мікроструктури металевих знахідок. Крім того, досліджено процес виробництва різних металевих предметів. У спектральному аналізі металів з Чорнянки виділено кілька хіміко-металургійних груп: Сu-Sn; Сu-Sn-As; Сu-As(Sn) і, можливо, переплав. Також наведено кореляційні діаграми характерних пар елементів. У всіх аналізах арсен присутній у десятих частках відсотка. Також стабільно присутня така домішка, як сурма, переважно в десятих частках відсотка, причому в двох випадках її концентрація сягає цілих відсотків. Це означає, що вони, ймовірно, входили до складу вихідних руд. Деякі вчені вважають, що ця особливість характерна для металургії Великого Кавказу. Результати порівнюються з аналогічними аналізами з іншого могильника Білозерської культури – Широке. Незважаючи на загальну схожість і традиції, виділяються деякі відмінності в металообробці на обох білозерських могильниках (Чорнянка та Широке). Прикраси виготовлялися не тільки методом лиття. Його також кували за допомогою оправки. Крім того, деякі вироби виготовлялися шляхом зварювання кількох металевих смуг. Більшість дослідників звертають увагу на вплив культур Північно-Західного регіону на Білозерську культуру. Про металообробку існує традиційна уява її волго-уральської орієнтації. У даній статті пропонується взяти до уваги нові дані вивчення хімічного складу металу і технології, які свідчать також і про контакти білозерської культури з Кавказом
Завантаження
Посилання
Horbenko K. V., & Hoshko T. Yu. (2010). Metalevi vyroby z poselennia Dykyi Sad [Metal products from the settlement of Dykyi Sad]. Archaeology – Arkheolohiia, 1, 97–111 [in Ukrainian].
Hoshko T. Yu. (2019a). Sostav metalla izdelii v klade iz Dikogo Sada [Composition of the metal in the Dykyi Sad]. Stratum plus, 2, 161–166 [in Russian].
Hoshko, T. Yu. (2019b). Metalevi vyroby: khimichna kharakteryctyka i tekhnologia. [Metal products: chemical characteristics and technology]. Mohylnyk bilozerskoi kultury bilia c. Shyroke. – The burial ground of the Bilozerka culture near the village of Shyroke. E. A. Kravchenko (Ed.), (pp. 161–172). Lviv-Vynnyky. Istoriko-kraieznavchyi myzei: Maidan [in Ukrainian].
Korenevski, S. N. (1981) Khimicheskii sostav bronzovykh izdelii iz tliiskogo mogylnyka [Chemical composition of bronze articles from the Tlia burial ground]. Sovetskaia arkheologia – Soviet archeology, 3, 148–162 [in Russian].
Kravchenko, E. A. (2019) Analiz Shyrokivskogo mogylnyka, yogo vlashtuvannia, obriadu i inventariu [An analysis of the Shyroke cemetery, its structure, ritual and inventory]. In E. A. Kravchenko (Ed.), Mohylnyk bilozerskoi kultury bilia c. Shyroke. – The burial ground of the Bilozerka culture near the village of Shyroke. (pp. 131–160). Lviv-Vynnyky. Istoriko-kraieznavchyi myzei: Maidan [in Ukrainian].
Kubyshev, A. I., & Chernyakov, I. T. (1986) Gruntovyi mogylnyk bilozerskoi kultury u sela Cornianka (Khersonskaia oblast) [A ground burial of the Belozerka culture at the village of Chernyanka (Kherson region)]. Sovetskaia arkheologia – Soviet Archaeology, 3, 139–157 [in Russian].
Ravich I. G., & Ryndina N. V. (1999) Izuchenie svoistv i mikrostruktury splavov med-myshiak vsviazi c ikh ispolzovaniem v drevnosti [A study of the properties and microstructure of copper-arsenic alloys in relation to their use in antiquity]. Hudozhestvennoe nasledie – Artistic Heritage. Moskva: Isskusstvo. 9(39), 114-124 [in Russian].
Zinevych, G. P, & Kruts, S. I. (1968). Antropologichna kharakterystyka davhnogo naselennia terytorii Ukrainy [Anthropological characteristics of the ancient population of the territory of Ukraine]. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 523 Кількість завантажень PDF: 616
Авторське право (c) 2023 Історія науки і техніки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
