Деякі методологічні питання історії науки та техніки
Анотація
Подальший розвиток історії науки і техніки потребує вирішення низки методологічних завдань. У статті розглянуто об'єкт і предмет історії науки і техніки, її місце в системі наук. Сьогодні дедалі частіше звертаються до чинників, що визначають взаємодію суспільства з середовищем (продуктивні сили суспільства), вивчати які в історичному аспекті й покликана особлива наукова дисципліна – історія науки і техніки. Суспільство як об’єкт пізнання становить біологічний організм вищого рівня організації з “клітин”-індивідів. Він існує та розвивається у навколишньому середовищі за рахунок винесення в нього власної ентропії. Суспільство організує це винесення за посередництвом спеціалізованої підсистеми, утвореної на основі технічних пристроїв – “техносфери”. Успішність такого процесу забезпечується (через інформаційне поле) ще однією підсистемою – “ноосферою”. Вказані підсистеми включають до свого складу як ідеальні, так і матеріальні об’єкти. В статті розглянуто склад та розвиток техносфери й ноосфери. Показано, що функціонування техносфери опирається на її взаємодію з ноосферою, котра постачає інформацію про середовище та контролює ефективність взаємодії з ним. Вона формується на основі об’єднання ментальних структур індивідів через знакові системи. Виробничий процес, що забезпечує функціонування суспільства, починається з ноосфери, що через індивідуальну свідомість управляє діями кожного індивіда, який через засоби виробництва (техносферу) взаємодіє з природним оточенням. Однак поступовий розвиток продуктивних сил призводить в певний момент до того, що інформація, потрібна індивіду для виконання усіх необхідних дій на користь суспільства, перестає вміщуватись в його індивідуальній свідомості. В результаті виникає нове суспільне явище – суспільний розподіл праці. При цьому з одного боку відбувається розділення технологічних операцій між різними виконавцями (технологічний розподіл праці), а з іншого – виділення окремих осіб, котрі координують зусилля виконавців та отримують імпульс до роботи не безпосередньо від суспільної свідомості, а через вказаних осіб (соціальний розподіл праці). Як наслідок виникають особливі відносини між індивідами та їх групами (виробничі відносини), а отже розпочинається класовий період існування людства. І він продовжиться доти, доки розвиток виробничих сил не приведе до повної передачі усіх технологічних функцій технічним системам, що внаслідок безпосередньої взаємодії ноосфери і техносфери покладе край соціальному розподілу праці. Однак розвиток виробничих сил супроводжується також прискоренням винесення ентропії в середовище існування людства – геобіосферу планети Земля, що поступово робить її все менш придатною для життєдіяльності. Кардинальним рішенням проблеми визнається перспектива виходу людства в безмежний космічний простір.
Завантаження
Посилання
Carrier, M., & Gartzlaff, M. (2020). Responsible research and innovation: Hopes and fears in the scientific community in Europe. Journal of Responsible Innovation, 7(2), 149–169. https://doi.org/10.1080/23299460.2019.1692571
Garanina, O. D. (Ed.) (2020). Chelovek i tekhnika. Tekhnika kak sociokulturnyj obekt i sfera deyatelnosti cheloveka [Man and technology. Technology as a socio-cultural object and sphere of human activity ]. Moskva: Dashkov i K. [in Russian].
Glozman, A. B. (2008). Logika razvitiya tekhniki: immanentno tekhnicheskoe i deyatel'nostnoe [The logic of the development of technology: immanently technical and activity]. Filosofiya i Obshchestvo – Philosophy and Society, (1), 139–157. Retrieved from https://www.socionauki.ru/journal/files/fio/2008_1/razvitie_techniki.pdf [in Russian].
Gorokhov, V. G. (2015). Evolyuciya inzhenerii : ot prostoty k slozhnosti [The development of engineering from simplicity to complexity]. Moskva: RAS Institute of Philosophy. Retrieved from https://www.phantastike.com/other/evolyutsiya_inzhenerii/pdf/ [in Russian].
Griffen, L., & Ryzheva, N. (2021). Technology as a socio-historical phenomenon. History of Science and Technology, 11(1), 26–37. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-26-37
Griffen, L., Ryzheva, N., Nefodov, D., & Hryashchevskaya, L. (2021). Historical stages in the formation of the scientific knowledge system in a theoretical and methodological context. Linguistics and Culture Review, 5(2), 96–107. https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS2.1333
Herrmann-Pillath, C. (2018). The case for a new discipline: technosphere science. Ecological Economics, 149, 212–225. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2018.03.024
Ilenkov, E. (2009). Dialektika idealnogo [The dialectic of the ideal]. Logos – Logos, (1(69)), 6–62. Retrieved from http://www.intelros.ru/pdf/logos_01_2009/1.pdf [in Russian].
Jaspers, K. (1986). Sovremennaya tekhnika [Modern technology]. In P. S. Gurevich (Ed.), Novaya tekhnokraticheskaya volna na Zapade – New technocratic wave in the West (pp. 119–121). Moskva: Progress [in Russian].
Kabulov, R. T. (n. d.). Otricatelnaya entropiya i sushchnost zhizni [Negative entropy and the essence of life]. Retrieved from http://www.chronos.msu.ru/old/RREPORTS/kabulov_otritsat_entropiya.pdf [in Russian].
Karpov, E. M. (1990). Intellektualnoe povedenie zhivyh i tekhnicheskih sistem [Intellectual behavior of living and technical systems]. Pushchino: RAS [in Russian].
Kipyatkov, V. E. (1985). Proiskhozhdenie obshchestvennyh nasekomyh [Origin of social insects]. Moscow: Knowledge [in Russian].
Kont, O. (1899). Kurs polozhitelnoj filosofii [Positive Philosophy Course]. St. Petersburg: Bookstore of the Association “Mediator” [in Russian].
Kuzin, A. A. (1990). Specifika istorii tekhniki kak predmeta issledovaniya [The specifics of the history of technology as a subject of study]. In A. A. Kuzin, & G. G. Grigoryan (Eds.), Aktualnye voprosy istorii tekhniki – Current issues in the history of technology (p. 9). Moskva: Nauka [in Russian].
Lahoz-Beltra, R. (2018). The “Crisis of Noosphere'” as a limiting factor to achieve the point of technological singularity. Interdisciplinary Description of Complex Systems: INDECS, 16(1), 92–109. https://doi.org/10.7906/indecs.16.1.7
Melnik, V. P. (2010). Fіlosofіya. Nauka. Tekhnіka: metodologіchno-svіtoglyadnij analіz [Philosophy. The science. Technique: methodological-light-gazing analysis]. Lviv: Publishing House Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian ].
Ortega y Gasset, J. (1993). Razmyshleniya o tekhnike [Reflections on technology]. Voprosy filosofii – Questions of Philosophy, (10), 164–232 [in Russian].
Popkova, N. V. (2008). Filosofiya tekhnosfery [Philosophy of the technosphere]. Moskva: URSS, LKI [in Russian].
Popkova, N. V. (2018). Controllability of technosphere and paradigm of global evolutionism. Philosophy and Cosmology, 21, 21–31. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/21/3
Pylypchuk, O. Ya., Strelko, О. H., & Pylypchuk, O. O. (2021). Akademik V. I. Vernadskyi pro spokonvichnist zhyttia v kosmosi (Do 100-richchia yoho pratsi “Pochatok i vichnist zhyttia”) [Academician V. I. Vernadsky about the originality of life in Space (To the 100th anniversary of his work “The Beginning and Eternity of Life”). Kosmichna Nauka i Tekhnolohiia – Space Science and Technology, 27(2). https://doi.org/10.15407/knit2021.02.085 [in Ukrainian].
Reuleaux, F. (1885). Tekhnika i ee svyazs zadacheyu kul'tury [The influence of the technical sciences upon general culture]. St. Petersburg [in Russian].
Rozin, V. (2001). Filosofiya tekhniki. Ot egipetskih piramid do virtual'nyh real'nostej [Philosophy of technology. From Egyptian pyramids to virtual realities]. Moskva: NOTA BENE [in Russian].
Rozin, V. (2017). Technology as a time challenge: Study, concept and types of technology. Philosophy and Cosmology, 19(1), 133–141. Retrieved from http://ispcjournal.org/journals/2017-19/Rozin_19.pdf [in Russian].
Schrödinger, E. (2002). Chto takoe zhizn'? Fizicheskij aspekt zhivoj kletki [What is life? The physical aspect of a living cell]. Moskva. Izhevsk: Scientific Publishing Center "Regular and chaotic dynamics" [in Russian].
Sideris, L. H. (2017). Biosphere, Noosphere, and the Anthropocene: Earth’s Perilous Prospects in a Cosmic Context. Journal for the Study of Religion, Nature & Culture, 11(4), 399–419. https://doi.org/10.1558/jsrnc.35055
Sismondo, S. (2017). Post-truth? Social Studies of Science, 47(1), 3–6. https://doi.org/10.1177%2F0306312717692076
Smotrickij, E. Yu. (2010). Tekhnosfera: opyt filosofskoj refleksii (na primere transporta). [Technosphere: the experience of philosophical reflection (on the example of transport)]. Visnyk Dnipropetrovskogo Universytetu. Istoriya i Filosofiya Nauky i Texniky – Bulletin of Dnipropetrovsk University. History and Philosophy of Science and Technology,18 (1/2) [in Russian].
Tarle, E. V. (1903). Chem obyasnyaetsya sovremennyj interes k ekonomicheskoj istorii. [What explains the modern interest in economic history]. Vestnik i Biblioteka Samoobrazovaniya – Journal and Library of Self-Education, (17), 739–743 [in Russian].
Trischler, H. (2018). Wissenschafts- und Technikhistoriker/-innen als Zeitenfresser. Berichte zur Wissenschaftsgeschichte, 41(4), 429–432. https://doi.org/10.1002/bewi.201801914 [in German].
Vernadskij, V. I. (1991). Nauchnaya mysl kak planetnoe yavlenie [Scientific thought as a planetary phenomenon]. Moscow: Nauka [in Russian].
Wilson, A. (2017). Biosphere, Noosphere, Infosphere: Epistemo-Aesthetics and The Age of Big Data. Parallax, 23(2), 202–219. https://doi.org/10.1080/13534645.2017.1299297.
Wolff, E. (2012). Tegnologie as kritiese sosiale teorie. Tydskrif vir Geesteswetenskappe, 52(1), 36–51. Retrieved from https://journals.co.za/doi/epdf/10.10520/EJC20276.
Zwart, H. (2022). Philosophy of Technoscience: From Cis-Continental to Trans-Continental. In Continental Philosophy of Technoscience, (Vol. 38, pp. 229–245). Springer: Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-84570-4_8.
Кількість переглядів: 1247 Кількість завантажень PDF: 780
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
