Історія допоможних репродуктивних технологій: від заборони до визнання
Анотація
Народження дітей після лікування безпліддя сімейних пар за допомогою допоміжних репродуктивних технологій стало реальністю після багатьох років фундаментальних досліджень щодо фізіології репродуктивної системи, розробки методів запліднення in vitro ооцитів та культивування ембріонів передімплантаційних стадій розвитку. Враховуючи широке застосування допоміжних репродуктивних технологій у сучасній медичній практиці та великий інтерес суспільства до цієї проблеми метою дослідження було прослідкувати основні етапи та ключові події становлення допоміжних репродуктивних технологій в світі та в Україні, а також висвітлити діяльність видатних вчених вітчизняної та світової науки, які стояли у витоків розвитку цього напряму. В роботі використовувались історичні методи для вивчення та інтерпретації текстів першоджерел та представлення наукових історичних подій. Крім того, на основі результатів власного, більш ніж 30-ти річного досвіду роботи у сфері репродуктивної біології і медицини та досягнень вчених світової науки, висвітлено сучасні напрямки розвитку допоміжних репродуктивних технологій. В результаті роботи показано, що, не дивлячись на певні етичні та соціальні упередження, відкриття окремих вчених-попередників стали підґрунтя для того, щоб зусиллями Роберта Едвардса та Патрика Стептоу народилася перша в світі дитина, зачаття якої відбулося поза організмом матері. Також представлено історичні факти та унікальні фотографії з власного архіву, які підтверджують факт першого успішного запліднення ооцита in vitro та народження дитини після застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні. Останні 20 років допоміжних репродуктивних технологій продовжують невпинно розвиватися, вирішуючи багато інших проблем збереження репродуктивного потенціалу та лікування безпліддя. Серед сучасних методів допоміжних репродуктивних технологій можна виділити розробку способу кріоконсервування гамет та ембріонів шляхом вітрифікації, проведення генетичного скринінгу ембріонів з метою запобігання передачі спадкових хвороб, та переносу ембріонів з хромосомними аномаліями, народження дитини “від трьох батьків” при тяжких випадках мутацій мітохондріального геному та багато іншого.
Завантаження
Посилання
Ariatti, A., & Mandrioli, P. (1993). Lazzaro spallanzani: A blow against spontaneous generation. Aerobiologia, 9(2-3), 101–107. https://doi.org/10.1007/bf02066251.
Biggers, J. D. (1991). Walter Heape, FRS: A pioneer in reproductive biology. Centenary of his embryo transfer experiments. Reproduction, 93(1), 173–186. https://doi.org/10.1530/jrf.0.0930173
Buderatska, N., Gontar, J., Ilyin, I., Lavrinenko, S., Petrushko, M., & Yurchuk, T. (2020). Does human oocyte cryopreservation affect equally on embryo chromosome aneuploidy? Cryobiology, 93, 33–36. https://doi.org/10.1016/j.cryobiol.2020.03.002
Chung, H. M., Hong, S. W., Lim, J. M., Lee, S. H., Cha, W. T., Ko, J. J., . . . Cha, K. Y. (2000). In vitro blastocyst formation of human oocytes obtained from unstimulated and stimulated cycles after vitrification at various maturational stages. Fertility and Sterility, 73(3), 545-551. https://doi.org/10.1016/s0015-0282(99)00546-4
Cohen, J., Malter, H., Fehilly, C., Wright, G., Elsner, C., Kort, H., & Massey, J. (1988). Implantation Of Embryos After Partial Opening Of Oocyte Zona Pellucida To Facilitate Sperm Penetration. The Lancet, 332(8603), 162. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(88)90710-6
Cohen, J., Trounson, A., Dawson, K., Jones, H., Hazekamp, J., Nygren, K., & Hamberger, L. (2005). The early days of IVF outside the UK. Human Reproduction Update, 11(5), 439-460. https://doi.org/10.1093/humupd/dmi016
Faddy, M. J., Gosden, M. D., & Gosden, R. G. (2018). A demographic projection of the contribution of assisted reproductive technologies to world population growth. Reproductive BioMedicine Online, 36(4), 455–458. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2018.01.006
Gordon, J. W., Grunfeld, L., Garrisi, G. J., Talansky, B. E., Richards, C., & Laufer, N. (1988). Fertilization of human oocytes by sperm from infertile males after zona pellucida drilling. Fertility and Sterility, 50(1), 68–73. https://doi.org/10.1016/s0015-0282(16)60010-9
Kiessling, A. A., Loutradis, D., Mcshane, P. M., & Jackson, K. V. (1988). Fertilization in Trypsin? Treated Oocytes. Annals of the New York Academy of Sciences, 541(1 In Vitro Fert), 614–620. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1988.tb22298.x
Kretzer, D. D., Dennis, P., Hudson, B., Leeton, J., Lopata, A., Outch, K., . . . Wood, C. (1973). Transfer of a Human Zygote. The Lancet, 302(7831), 728–729. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(73)92553-1
Kuleshova, L., Gianaroli, L., Magli, C., Ferraretti, A., & Trounson, A. (1999). Birth following vitrification of a small number of human oocytes: case report. Human reproduction (Oxford, England), 14(12), 3077–3079. https://doi.org/10.1093/humrep/14.12.3077
Lopata, A., Johnston, I. W., Hoult, I. J., & Speirs, A. I. (1980). Pregnancy following intrauterine implantation of an embryo obtained by in vitro fertilization of a preovulatory egg. Fertility and Sterility, 33(2), 117–120. https://doi.org/10.1016/s0015-0282(16)44529-2
Ng, S., Bongso, A., Ratnam, S., Sathananthan, H., Chan, C., Wong, P., . . . Goh, V. (1988). Pregnancy after transfer of sperm under zona. The Lancet, 332(8614), 790. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(88)92433-6
O’Neill, C. L., Chow, S., Rosenwaks, Z., & Palermo, G. D. (2018). Development of ICSI. Reproduction, 156(1). https://doi.org/10.1530/rep-18-0011
Palermo, G. D., O’Neill, C. L., Chow, S., Cheung, S., Parrella, A., Pereira, N., & Rosenwaks, Z. (2017). Intracytoplasmic sperm injection: State of the art in humans. Reproduction, 154(6). https://doi.org/10.1530/rep-17-0374
Palermo, G., Neri, Q., Takeuchi, T., & Rosenwaks, Z. (2009). ICSI: Where we have been and where we are going. Seminars in Reproductive Medicine, 27(02), 191–201. https://doi.org/10.1055/s-0029-1202309
Petrushko, M., Yurchuk, T., Piniaiev, V., & Buderatska, N. (2019). Cryopreservation of incomplete compacted morulae and preliminary biopsy of excluded fragments. Zygote, 27(6), 386–391. https://doi.org/10.1017/s0967199419000455
Petrushko, M., Yurchuk, T., & Piniaiev, V. (2020). Оolemma invagination dergree during ICSI as a prognostic criterion for cryopreserved oocyte fertilization. Cryobiology, 97, 296. https://doi.org/10.1016/j.cryobiol.2020.10.179
Porcu, E., Fabbri, R., Seracchioli, R., Ciotti, P. M., Magrini, O., & Flamigni, C. (1997). Birth of a healthy female after intracytoplasmic sperm injection of cryopreserved human oocytes. Fertility and Sterility, 68(4), 724–726. https://doi.org/10.1016/s0015-0282(97)00268-9
Schoysman, R. (1993). Pregnancy after fertilisation with human testicular spermatozoa. The Lancet, 342(8881), 1237. https://doi.org/10.1016/0140-6736(93)92217-h
Steptoe, A. (2015). Biology: Changing the world – a tribute to Patrick Steptoe, Robert Edwards and Jean Purdy. Human Fertility, 18(4), 232–233. https://doi.org/10.3109/14647273.2015.1077657
Steptoe, P., & Edwards, R. (1976). Reimplantation of a human embryo with subsequent tubal pregnancy. The Lancet, 307(7965), 880–882. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(76)92096-1
Thompson, C. (2016). IVF global histories, USA: Between Rock and a marketplace. Reproductive Biomedicine & Society Online, 2, 128–135. https://doi.org/10.1016/j.rbms.2016.09.003
Wade, N. (2010, October 4). Pioneer of in vitro fertilization wins Nobel Prize. The New York Times. Retrieved from https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/2010/10/05/health/research/05nobel.html
Wagoner, N. (2017). John Hunter (1728–1793). Retrieved from http://embryo.asu.edu/handle/10776/11421
Yanagimachi, R. (2016). M. C. Chang: A pioneer of mammalian in vitro fertilization. Molecular Reproduction and Development, 83(10), 846–849. https://doi.org/10.1002/mrd.22749
Yurchuk, T., Petrushkо, M., Gapon, A., Piniaiev, V., & Kuleshova, L. (2021). The impact of cryopreservation on the morphology of spermatozoa in men with oligoasthenoteratozoospermia. Cryobiology, 100, 117–124. https://doi.org/10.1016/j.cryobiol.2021.02.009
Zhang, J., Liu, H., Luo, S., Lu, Z., Chávez-Badiola, A., Liu, Z., . . . Huang, T. (2017). Live birth derived from oocyte spindle transfer to prevent mitochondrial disease. Reproductive BioMedicine Online, 34(4), 361–368. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.01.013
Кількість переглядів: 3592 Кількість завантажень PDF: 1259
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
