Буковина як частина Австро-Угорської імперії та її соціально-економічний розвиток напередодні будівництва залізниці
Анотація
Дана стаття досліджує, як соціально-економічні умови в Буковині вплинули на формування та розвиток залізничної мережі в Австро-Угорській імперії. Авторами статті досліджено, чи відповідали ці процеси світовим тенденціям того часу. На основі аналізу наукової літератури, мемуарів та архівних матеріалів виявлено, що тема формування та функціонування залізничної мережі на Буковині не була систематично досліджена. З'ясовано, що австрійська влада, перетворивши Буковину на внутрішню колонію Габсбурзької імперії, утримувала регіон в положенні сировинного додатку та ринку збуту для промисловості центральних провінцій імперії. Впроваджені урядом Габсбурзької імперії тарифні, митні, кредитні та податкові системи підтримували цей процес, діючи в інтересах Австро-Угорського капіталу. Розбудова залізничної мережі була спрямована на забезпечення економічних інтересів імперії, що вплинуло на соціально-економічний розвиток Буковини. Зокрема, будівництво залізниць сприяло поліпшенню транспортної інфраструктури, що призвело до активізації торгівлі та збільшення обсягів перевезень сировини та товарів. Однак цей розвиток мав двосторонній характер. З одного боку, він сприяв економічному зростанню та модернізації регіону, але з іншого ‒ посилював залежність Буковини від центральних провінцій Австро-Угорської імперії, обмежуючи її економічну самостійність та розвиток місцевої промисловості. Авторами статті також проаналізовано вплив залізничного будівництва на соціальні аспекти життя населення Буковини. Встановлено, що залізниця стала важливим чинником міграції, сприяла урбанізації та зростанню чисельності робітничого класу. Однак водночас зростала соціальна напруга, пов'язана з нерівномірним розподілом економічних благ та посиленням експлуатації місцевого населення Буковини. Висновки статті підкреслюють необхідність подальших досліджень для повного розуміння впливу залізничного розвитку на Буковину в контексті Австро-Угорської імперії та порівняння з аналогічними процесами в інших частинах світу.
Завантаження
Посилання
Agora, Z. (2022). Soldiers Fear during World War I – Continuity of an emotion culture. West Bohemian Historical Review, 12(2), 159‒175. Retrieved from http://wbhr.cz/images/issues/WBHR_2022_2.pdf
Avstro-Vengrija [Austria-Hungary]. (1899). Voenno-statisticheskoe obozrenie vostochnyh oblastej: Chast', 1, Galicejskaja oblast' [Military-Statistical Review of the Eastern Regions: Part 1. The Galician Region]. Sankt-Peterburg [in Russian].
Baier, L. E. (1900). Funfzig Jahre Viehzucht in der Bukowina. Czernowitz [in German].
Bukovinskie vedomosti [Bukovinian Gazette]. (1895, March 12). p. 3 [in Russian].
Bukovyna [Bukovyna]. (1901, March14). p. 2 [in Ukrainian].
Bukovyna [Bukovyna]. (1896, February 24). p. 5 [in Ukrainian].
Bukovyna [Bukovyna]. (1905, August 3). p. 2 [in Ukrainian].
Bukovyna: Istorychnyi narys [Bukovyna: A Historical Outline]. (1998). Chernivtsi: Zelena Bukovyna [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti, fond 3 Kraiove upravlinnia Bukovyny, opys 1, nr. 5392, ark. 1–2 [in Ukrainian]
Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti, fond 3 Kraiove upravlinnia Bukovyny, opys 1, nr. 68, ark. 13–16, 32, 83 [in Ukrainian]
Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti, fond 3 Kraiove upravlinnia Bukovyny, opys 1, nr. 5392, ark. 1–2 [in Ukrainian]
Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti, fond 3 Kraiove upravlinnia Bukovyny, opys 2, nr. 2980, ark. 5 [in Ukrainian]
Derzhavnyi arkhiv Chernivetskoi oblasti, fond 3 Kraiove upravlinnia Bukovyny, opys 2, nr. 194, 198 [in Ukrainian]
Die Österreichsh-ungarische Monarchie im Wort und Bild. (1899). Bukowina, Wien [in German].
Dilo [Matter]. (1880, July 19). p. 3–4 [in Ukrainian]
Domonkos, E., & Schlett, A. (2021). Financial reconstruction in Central and Eastern Europe after World War I: The case of Hungary. West Bohemian Historical Review, 11(2), 209‒234. Retrieved from http://wbhr.cz/images/issues/WBHR_2021_2.pdf
Fischer, E., & Zurkowski, L. (1899). Die Bukowina. Czernowitz [in German].
Gabdulina, A. Zh., Turkhanova, A. Zh., Kurmanbayeva, L. T., & Abisheva, Z. R. (2022). The history of the construction of railways in siberia and the steppe (kazakh) region: The contribution of the merchants to the development of the railway line in the late XIX – early XX centuries. Bylye Gody, 17(2), 834–843. https://doi.org/10.13187/BG.2022.2.834
Gazeta polska [The Polish Newspaper]. (1900, July 19). p. 2
Gazeta polska [The Polish Newspaper]. (1901, September 5). p. 7
Islamov, T. M. (1995). Krah Avstro-Vengrii i sudby Srednej Evropy [The Collapse of Austria-Hungary and the Fate of Central Europe]. Rossiya i sovremennyj mir – Russia and the Contemporary World, 1, 66‒69 [in Russian].
Kaindl, R. F. (1894). Die Erwerbung der Bukowina durch Osterreich. Czernowitz [in German].
Khonihsman, Ya. S. (1971). Pronyknennia inozemnoho kapitalu v ekonomiku Zakhidnoi Ukrainy v epokhu imperializmu (do 1918 r.) [Penetration of Foreign Capital into the Economy of Western Ukraine During the Imperialist Era (up to 1918)]. Lviv: Lviv University Publishing House [in Ukrainian].
Oppengejm, K. A. (1920). Rossiya v dorozhnom otnoshenii. Opyt kratkogo istoriko-kriticheskogo obozreniya dannyh, otnosyashihsya do razvitiya putej soobsheniya v Rossii i parallelno v drugih vazhnejshih stranah [Russia in Transportation Terms: A Brief Historical and Critical Review of Data Related to the Development of Communication Routes in Russia and Comparatively in Other Major Countries]. Moscow: 3rd State Printing House. Retrieved from https://library6.com/books/149354.pdf [in Russian].
Kravets, M. M. (1998). Narysy z istorii selianstva Pivnichnoi Bukovyny na pochatku XX stolittia [Essays on the History of the Peasantry of Northern Bukovina in the Early 20th Century]. Vinnytsia [in Ukrainian].
Kukurudziak, M. H. (1998). Stanovyshche zakhidno-ukrainskykh zemel u skladi monarkhii Habsburhiv (druha polovyna ХІХ – pochatok ХХ st.) [The Status of Western Ukrainian Lands within the Habsburg Monarchy (Second Half of the 19th – Early 20th Century)]. Tvorchi vershyny vchenoho: Do 60-richchia vid dnia narodzhennia profesora M. H. Kukurudziaka – Scholarly Achievements: In Honor of the 60th Anniversary of Professor M. H. Kukurudzyak. Kamianets-Podilskyi [in Ukrainian].
Kul'chickij, S. (1963). Razvitie zheleznodorozhnogo transporta na Ukraine v dorevolyucionnyj period [Development of Railway Transport in Ukraine During the Pre-Revolutionary Period ]. (Ph. D. dissertation). Kiev [in Russian].
Lytvynov, V. (1957). Robitnychyi i selianskyi rukh na Bukovyni pid chas pershoi rosiiskoi revoliutsii 1905–1907 rr. 50 rokiv pershoi rosiiskoi revoliutsii [Workers' and Peasants' Movement in Bukovina During the First Russian Revolution of 1905-1907]. 50 rokiv pershoi rosiiskoi revoliutsii – 50 Years Since the First Russian Revolution. Lviv [in Ukrainian].
Mitteilungen des statistischen Landesamtes des Herzogtums Bukowina. (1908). H.13, T.2. Czernowitz [in German].
Mitteilungen des statistischen Langesamtes des Herzogtums Bukowina. (1896). H.3. Czernowitz [in German].
Mitteilungen des statistischen Langesamtes des Herzogtums Bukowina. (1908). H.13. Czernowitz [in German].
Shevchenko, F. P. (1980). Narysy z istorii Pivnichnoi Bukovyny [Essays on the History of Northern Bukovina]. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Polek, J. (1908). Die Bukowina zu Anfang des Jahres 1901 in alphabetischer Darstellung. Czernowitz [in German].
Polek, J. (1900). Die Vereinigung der Bukowina mit Galizien in Jahre 1786. Czernowitz [in German].
Polek, J. (1893). General Spleny´s Deutschreibung, Heraus gegeben von Dr. Cernowitz [in German].
Polek, J. (1904). Weinhandel und Weinbaum in der Bukowina. Czernowitz. Pardini [in German].
Prister, E. (1952). Kratkaja istorija Avstrii [A Brief History of Austria]. Moscow: Foreign Literature Publishing House [in Russian].
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2019). Work in the interests of rail transport: the second Minister of Railway Transport of the Russian Empire – Volodymyr O. Bobrynskyi (1869‒1871). History of Science and Technology, 9(1(14), 19‒32. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2019-9-1(14)-19-32
Pylypchuk, O., & Strelko, O. (2020). Count A. P. Bobrinsky (1826–1894), the third minister-reformer of railway management in the russian empire. Analele Universitatii Din Craiova – Seria Istorie, 25(1), 7–20.
Rakovskyi, I. (Ed.). (1932). Avstro-Uhorshchyna [Austria-Hungary]. Ukrainska zahalna entsyklopediia – Ukrainian General Encyclopedia (Vol. 1). Lviv-Stanislav-Kolomyia: Ridna shkola [in Ukrainian].
Ritter von Winiwarter J. M. (1826). Darstellung der Organsation und Verwaltung des Konigreich Galizien und Ladomerien. Lembergm [in German].
Ruska rada. [Ruthenian Council]. (1904, July 15). p. 4 [in Ukrainian]
Sinha, N. (2021). Histories of transport and communication in South Asia: A first review. The Journal of Transport History, 42(1), 142–169. https://doi.org/10.1177/0022526620971461
Strelko, O., & Pylypchuk, O. (2021). Analysis of Klavdii Semyonovich Nemeshaev’s activities as the Minister of Railways of the Russian Empire. History of Science and Technology, 11(1), 233–261. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-233-261
Strelko, O., & Pylypchuk, O. (2021). Apollon Konstantinovich Krivoshein: The last railway minister of the Russian Empire in the era of Emperor Alexander III. West Bohemian Historical Review, 11(1), 1–23. Retrieved from http://wbhr.cz/images/issues/WBHR_2021_1.pdf
Strelko, O., Pylypchuk, O., & Berdnychenko, Yu. (2021). Creation and operation of main railways in Bukovina. Plural.History.Culture.Society, 9(1), 26–47. https://doi.org/10.37710/PLURAL.V9I1S_3
Strelko, O., & Pylypchuk, O. (2021). Characteristics of unpaved roads in the late 18th century – early 19th century, and the design of the first wooden trackway as a forerunner to the Bukovyna railways. History of Science and Technology, 11(2), 437–452. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-2-437-452
Strelko, O., & Pylypchuk, O. (2021). Economic aspects of the creating and functioning of regional railways in Bukovyna in the second half of the 19th – early 20th centuries. Analele Universitatii Din Craiova – Seria Istorie, 26(2(40)), 29–45. Retrieved from http://www.istoriecraiova.ro/wp-content/uploads/2021/12/03_Intreaga-aparitie.pdf
Strelko, O., Pylypchuk, O., & Pylypchuk, O. (2022). Study of development of regional railway system in Bukovyna. History of Science and Technology, 12(1), 133–149. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-1-133-149
Volkspress. (1910, January 1). p. 1 [in German].
Wasilko, N. (1901). Rechenschafts-Bericht der Abgeordneten Nikolai Wassilko uber seine Thätigkeit im Reichsrathe und Landtage in den Jahren 1898 bis incl. 1900. Czernowitz [in German].
Zhaloba, I. (1990). Rozvytok zaliznychnoi merezhi na Bukovyni u druhii polovyni ХIХ – na pochatku ХХ st. [Development of the Railway Network in Bukovina in the Second Half of the 19th – Early 20th Century]. In 50 rokiv Vozziednannia Pivnichnoi Bukovyny i Khotynskoho povitu Bessarabii z Radianskoiu Ukrainoiu u skladi SRSR. Oblasna istoryko-kraieznavcha naukova konferentsiya «50 rokiv Vozziednannia Pivnichnoi Bukovyny i Khotynskoho povitu Bessarabii z Radianskoiu Ukrainoiu u skladi SRSR» –[Regional Historical and Local Lore Scientific Conference «50 Years of the Reunification of Northern Bukovina and Khotyn County of Bessarabia with Soviet Ukraine as part of the USSR»] (pp. 33‒35). Chernivtsi [in Ukrainian].
Кількість переглядів: 1304 Кількість завантажень PDF: 357
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторські права та ліцензування
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
До рукопису статті додається підписана авторами відсканована копія «Угоди» про передачу авторами прав на публікацію рукопису і подальше розміщення статті в інтернеті (у форматі * .pdf або * .jpg).
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії журналу "Історія науки і техніки" права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу.
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов’язковим.
